У ніч на 16 квітня Одеса зазнала масованої атаки російських військ, які застосували комплекс ракет і безпілотників. Внаслідок ударів, за інформацією голови обласної військової адміністрації Олега Кіпера, місто зазнало значних руйнувань і втрат серед цивільного населення.
Про це розповідає News IO
Втрати та наслідки обстрілів
За словами Олега Кіпера, в результаті нічної атаки загинули семеро мирних жителів, ще щонайменше 12 людей отримали поранення. Пошкоджень зазнали об’єкти портової, критичної та житлової інфраструктури Одеси. Вибухи призвели до руйнування фасадних стін і скління у щонайменше трьох багатоповерхових будинках, було пошкоджено гуртожиток і прилеглі споруди. На деяких об’єктах інфраструктури виникли пожежі, рятувальні служби одразу розпочали ліквідацію наслідків.
«На жаль, семеро людей загинуло, щонайменше 12 постраждало. Висловлюю щирі співчуття рідним та близьким загиблих. У місті пошкоджено обʼєкти портової, критичної та житлової інфраструктури».
Оперативний штаб і комунальні служби працювали на місцях обстрілів із ночі, щоб усунути наслідки та надати допомогу постраждалим. Раніше повідомлялося про шістьох загиблих та 11 поранених у Хаджибейському та Приморському районах міста.
Масштаб атак і кваліфікація дій
Російські війська продовжують систематично обстрілювати українські міста різними видами озброєння — ударними дронами, ракетами, авіабомбами та реактивними системами залпового вогню. Такі удари спрямовані не лише на військові цілі, а й на об’єкти цивільної інфраструктури, що призводить до жертв серед мирного населення і руйнування систем життєзабезпечення.
Українські офіційні особи та міжнародні організації розцінюють подібні дії російської федерації як воєнні злочини та акти, що мають ознаки геноциду. Зокрема, обстріли електростанцій, лікарень, систем водопостачання та інших об’єктів, важливих для забезпечення життєдіяльності населення, є частиною умисної стратегії для створення нестерпних умов життя.
До ознак геноцидних дій також відносяться публічні заклики російської влади до знищення українців, переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, депортація дітей і спроби зміни ідентичності, а також знищення культурних цінностей і викрадення історичних артефактів.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду, ухвалена 1948 року, зобов’язує країни-учасниці запобігати та карати за подібні дії як у воєнний, так і в мирний час. Геноцид, згідно з цим документом, визначається як дії з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу, зокрема шляхом вбивств, спричинення тяжких тілесних ушкоджень або створення умов, розрахованих на фізичне знищення групи.
Водночас російське керівництво заперечує факти навмисних ударів по цивільній інфраструктурі та загибелі мирного населення внаслідок своїх дій на території України.