У ніч на 12 лютого російські війська здійснили чергову атаку на Одесу, спричинивши руйнування об’єктів цивільної та критичної інфраструктури. Як повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Лисак, унаслідок удару постраждав один чоловік, якому надали медичну допомогу, а подальше лікування він проходитиме амбулаторно.
Про це розповідає News IO
«Постраждав один чоловік – йому надано медичну допомогу та подальше лікування він буде проходити амбулаторно», – заявив він.
Наслідки атаки: руйнування та допомога постраждалим
Атака призвела до значних пошкоджень інфраструктури: на одному з об’єктів спалахнула пожежа, повністю зруйновано фасадну стіну та дах дев’ятиповерхового житлового будинку, в якому виникло загоряння на верхньому поверсі. Психологи ДСНС надали психологічну підтримку 23 людям, які перебували на місці події.
Крім того, внаслідок обстрілу загорілися павільйони на одному з міських ринків, а також було пошкоджено будівлю супермаркету. Комунальні служби оперативно ліквідували наслідки обстрілу, закрили віконні отвори, а на місці події працює оперативний штаб для координації дій рятувальників і комунальників.
Міжнародна реакція та ознаки геноцидних дій
Росія продовжує регулярні атаки на українські міста різними видами озброєння – ударними безпілотниками, ракетами, керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню. Такі удари по цивільній інфраструктурі у всіх регіонах України українська влада та міжнародні організації кваліфікують як воєнні злочини з цілеспрямованим характером.
Обстріли систем життєзабезпечення, закладів охорони здоров’я, а також позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги мають ознаки геноцидних дій. Під час повномасштабної війни росія вчиняє злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду, за свідченням правників, дослідників та правозахисників. Йдеться, зокрема, про:
- публічні заклики до знищення українців та оголошення намірів щодо ліквідації української нації;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення;
- переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції, викладачів, митців та носіїв української культури;
- запровадження освітніх програм із метою зміни ідентичності дітей на тимчасово окупованих територіях;
- депортацію дітей до росії для подальшої зміни їхньої ідентичності;
- знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнятою у 1948 році, країни-учасники мають запобігати актам геноциду та карати за них під час війни й у мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Керівництво росії заперечує навмисні удари по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, а також загибель мирного населення та руйнування об’єктів енергетики, лікарень, шкіл та інших важливих установ.