Увечері 20 квітня російська армія завдала удару бойовим дроном по Харкову, про що повідомив міський голова Ігор Терехов. За його словами, ворожий дрон влучив в Основʼянському районі міста, внаслідок чого постраждала одна людина. Наразі на місці події працюють усі необхідні служби.
Про це розповідає News IO
«Наразі маємо інформацію про одного постраждалого внаслідок обстрілу. На місці працюють усі відповідні служби».
Систематичні атаки по цивільній інфраструктурі
Російські війська не припиняють здійснювати масовані обстріли українських міст із застосуванням різних видів озброєння: ударних безпілотників, ракет, керованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню. Такі атаки спрямовані не лише на військові цілі, а й на цивільні об’єкти, завдаючи значної шкоди критичній інфраструктурі та житловим районам у всіх регіонах України.
Українська влада разом із міжнародними організаціями кваліфікують подібні удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Особливо небезпечними є обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, адже вони мають на меті залишити людей без електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, що створює загрозу для життя та здоров’я мирного населення.
Ознаки геноциду та міжнародне право
Правозахисники та дослідники геноциду наголошують, що дії російської федерації під час широкомасштабної війни можуть підпадати під визначення геноциду. Серед таких дій: оголошення намірів знищити український народ, публічні заклики до ліквідації українців як нації, систематичні обстріли життєво важливих об’єктів інфраструктури, переслідування носіїв української культури, депортація дітей на окупованих територіях, а також знищення культурної спадщини, зокрема вилучення українських книг і пограбування музеїв.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН ще у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них як у воєнний, так і в мирний час. Відповідно до Конвенції, геноцидом визнаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи, включаючи вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, створення нестерпних умов для життя, насильницьке переміщення дітей та інші подібні злочини.
Попри численні докази, керівництво росії продовжує заперечувати здійснення цілеспрямованих атак на цивільну інфраструктуру українських міст, а також відповідальність за загибель мирних жителів і руйнування соціально важливих об’єктів.