У Сумському районі в результаті російської атаки на автозаправну станцію вранці було зафіксовано загибель 24-річного чоловіка та поранення 22-річного пасажира, який перебував у автівці поблизу АЗС. Про це повідомила обласна прокуратура, уточнивши, що інцидент стався на території Степанівської громади.
Про це розповідає News IO
Наслідки удару та правова кваліфікація
На місці події працюють прокурори та інші правоохоронці, які фіксують наслідки російського обстрілу. За фактом трагедії відкрито кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини, які призвели до загибелі людини.
За словами голови Сумської обласної військової адміністрації Олега Григорова, поранений 22-річний пасажир зміг самостійно вибратися з автомобіля та був госпіталізований із тяжкими опіками.
Інші атаки на цивільних у регіоні
Крім обстрілу АЗС, російська армія в той самий період атакувала дронами цивільний автомобіль у Глухівській громаді. Внаслідок цього поранення отримав 47-річний чоловік, якого госпіталізували до лікарні, де йому надається вся необхідна медична допомога.
«Загинув 24-річний чоловік, 22-річний отримав поранення. Вони перебували в авто поблизу АЗС», – повідомляє відомство.
Раніше повідомлялося, що через російський обстріл автомобіля у Білопільській громаді поранення дістали два правоохоронці.
Російські війська постійно застосовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню — для атак на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури у всіх регіонах країни.
Державні органи України та міжнародні правозахисні організації класифікують такі удари як воєнні злочини з боку російської федерації, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.
Систематичні обстріли об’єктів життєзабезпечення та медичних закладів, спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, мають ознаки геноцидних дій.
Серед елементів геноциду, які фіксують правозахисники й дослідники, виокремлюють:
- публічні заклики до знищення українців, у тому числі з боку найвищих представників російської влади;
- цілеспрямовані обстріли інфраструктури, необхідної для життя;
- переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- запровадження освітніх програм на окупованих землях, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортації дітей із метою їхньої асиміляції;
- знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує 149 країн-учасниць запобігати актам геноциду та карати за них як у воєнний, так і мирний час.
Документ визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. До таких дій належать вбивства, завдання тяжких ушкоджень, створення умов для фізичного знищення групи, перешкоджання дітонародженню, насильницька передача дітей та публічне підбурювання до цих злочинів.
Водночас керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих атак на цивільні об’єкти України, а також руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних та водопостачальних систем.