У пресслужбі інвестора девелоперської групи DIM Максима Кріппи повідомили про підсумки службового розслідування, яке було ініційовано на початку липня щодо маркетингової директорки компанії Дарії Бедя. Як встановили журналісти, саме вона внесла 44 мільйони гривень як частину грошової застави за віцепрем’єр-міністра та міністра національної єдності України Олексія Чернишова.
Про це розповідає News IO
Висновки службового розслідування DIM
За результатами внутрішньої перевірки у DIM заявили, що компанія не брала участі у внесенні застави, а жоден співробітник чи керівник не був поінформований про дії Дарії Бедя. Як зазначили у пресслужбі, сама директорка з маркетингу не змогла пояснити свої мотиви, а її вчинок суперечив корпоративній етиці та завдав шкоди репутації компанії.
«За результатами службового розслідування було встановлено наступні факти: група компаній DIM не брала участі у діях Дарії Бедя по внесенню застави за підозрюваного НАБУ високопосадовця; ніхто у робочому колективі та керівництві компанії не був проінформований про її дії; Дарія Бедя відмовилася пояснювати цілі та мотиви своїх дій, які вочевидь протирічили корпоративній етиці та наносили шкоду компанії», – повідомили у пресслужбі Кріппи.
У компанії також уточнили, що наразі не розглядають можливість відновлення співпраці з Бедя.
Обставини внесення застави та реакція учасників
2 липня стало відомо, що частину застави за Чернишова внесла саме Дарія Бедя. Засновник і керуючий партнер DIM Олександр Насіковський пояснив, що не був обізнаний щодо цих дій, не погоджував їх із нею та не знайомий із Чернишовим. За його словами, Дарія Бедя самостійно ухвалила рішення залишити компанію, про що повідомила керівництву напередодні, а її останній робочий день припадає на поточний тиждень. Водночас вона зазначила, що звільняється за власною ініціативою.
Журналісти намагалися отримати коментар самої Бедя, однак вона не змогла надати відповідь під час телефонної розмови та пообіцяла зв’язатися згодом.
Основну частину застави – 66 мільйонів гривень – сплатила компанія «Форавто тор» із Дніпра, яка зареєстрована у квітні 2025 року та спеціалізується на оптовій торгівлі автозапчастинами. Керівником і власником компанії є Едуард Мартиненко, який також очолює ТОВ «Кастомбуд», засновану в червні цього року для будівництва житлових і нежитлових об’єктів. За словами Мартиненка, про внесення застави його компанією йому нічого не відомо.
Решту суми, понад 10 мільйонів гривень, внесла дружина Чернишова Світлана, чиї заощадження, згідно з декларацією посадовця за 2024 рік, дозволяли зробити відповідний внесок. Загалом за Чернишова внесли повну заставу у розмірі понад 120 мільйонів гривень. Оскільки особисті рахунки посадовця були заблоковані, він повідомляв про збір коштів на заставу, а його захист подав апеляцію на відповідне рішення.
23 червня Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Чернишову про підозру у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб. Йдеться про можливе незаконне надання столичному забудовнику земельної ділянки у Києві під житловий комплекс за заниженою ціною в обмін на знижки на квартири для «міністра і визначених ним осіб».
Зазначається, що Чернишов став шостим підозрюваним у справі щодо масштабної корупційної схеми у будівельній галузі за участю високопосадовців. Сам Чернишов підозру називає необґрунтованою та не планує подавати у відставку.