Президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Теодорос Русопулос висловив «шкоду» через рішення грузинської делегації покинути ПАРЄ після голосування щодо «ратифікації повноважень делегації за певних умов». За його словами, це рішення ставить під загрозу «діалог, який міг би сприяти просуванню демократичних стандартів у Грузії».
Про це розповідає News IO
Рішення ПАРЄ та наслідки для Грузії
Раніше ПАРЄ ухвалила рішення ратифікувати повноваження грузинської делегації, однак при цьому призупинила багато прав її членів, зазначивши, що перегляне їх у квітні у контексті досягнутого прогресу в питанні подолання «демократичного відступу» в країні. У затвердженій резолюції ПАРЄ йдеться про те, що повноваження будуть переглянуті у квітні 2025 року, враховуючи досягнутий прогрес у низці питань, серед яких організація «нових справді демократичних парламентських виборів», проведених під суворим міжнародним моніторингом. Крім того, важливими є кроки, які «дозволять Грузії відновити процес європейської інтеграції», та негайне припинення жорстокості поліції і порушень прав людини.
Відповідь грузинської влади на резолюцію
У відповідь на ухвалення резолюції політична партія «Грузинська мрія» оголосила про припинення участі в Парламентській асамблеї Ради Європи. Глава грузинської делегації Тея Цулукіані назвала застереження щодо нових виборів «категорично неприйнятним» і підкреслила, що це рішення «виходить за рамки компетенції цієї асамблеї, порушує суверенітет нашої країни та ігнорує волю понад мільйона ста двадцяти тисяч виборців». Пізніше прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе в ефірі «Імеді» охарактеризував рішення ПАРЄ як «абсолютний абсурд». Він зазначив: «Якщо рішення щодо грузинського народу і нашої країни зміниться, ми, звичайно, повернемося до Парламентської асамблеї Ради Європи, хоча працювати сьогодні в такій ситуації немає сенсу».
Політична криза в Грузії загострилася після перемоги партії «Грузинська мрія» на парламентських виборах, які, згідно з висновками Організації з безпеки і співпраці в Європі, супроводжувалися численними порушеннями. Протести в країні тривають з листопада 2024 року, починаючи з заяв про призупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року. У грудні того ж року мітинги біля парламенту переросли в запеклі сутички між демонстрантами та підрозділами спецпризначення, в результаті яких сотні людей отримали поранення.
Згідно з інформацією, понад 400 опозиціонерів було затримано за адміністративними протоколами про опір поліції, а 53 активістів були звинувачені в «груповому насильстві» та пошкодженні державного майна.