Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен продовжує активно просувати ідею надання Україні репараційної позики, навіть попри відсутність остаточної домовленості між країнами Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів у Бельгії для фінансування цієї ініціативи.
Про це розповідає News IO
Репараційна позика для України: позиція Данії
У межах зустрічі «Коаліції охочих», яка відбулася 24 жовтня, Фредеріксен наголосила, що не бачить альтернативи рішенню дозволити російській федерації сплатити за збитки, завдані Україні, і що це єдиний правильний шлях. Вона підкреслила, що існує низка технічних питань, які ще потрібно вирішити, однак визначальним залишається саме політичне рішення.
«Я не бачила жодної альтернативи, і ідея дозволити Росії заплатити за збитки, завдані Україні – це єдиний шлях уперед. Звичайно, є деякі технічні питання, на які потрібно відповісти, і є багато деталей, над якими нам потрібно попрацювати, але, перш за все, це політичне рішення та політичний вибір», – зазначила вона.
Терміни та перспективи прийняття рішення
На думку Фредеріксен, оптимальним було б ухвалити рішення щодо репараційної позики до Різдва, тобто до 24 грудня, щоб забезпечити фінансування України на наступні роки. Вона також зазначила, що окремі європейські політики вважають запропонований шлях складнішим, однак переконана, що альтернативи немає, адже відмова від такого підходу означатиме, що рф зможе уникнути відповідальності за війну, а фінансовий тягар ляже на плечі європейських платників податків.
Раніше голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла про розширення співпраці в оборонній промисловості та просування роботи над репараційною позикою для України. Очікується, що варіанти цього механізму будуть представлені найближчим часом.
Варто зазначити, що зустріч «коаліції охочих» відбулася після саміту лідерів Європейського Союзу в Брюсселі, де не вдалося досягти згоди щодо використання заморожених російських активів на користь України через правові та технічні застереження, висловлені Бельгією, у якій зберігається значна частина цих коштів.
Попри це, за участі Президента Зеленського, лідери ЄС зобов’язалися «забезпечити покриття фінансових потреб України протягом наступних двох років», як заявив після саміту президент Європейської Ради Антоніо Кошта.