Вночі проти 11 квітня сили протиповітряної оборони України змогли знищити 133 із 160 безпілотників, якими російська армія масовано атакувала українські території. Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України.
Про це розповідає News IO
Характер і напрямки атаки дронів
За наявною інформацією, росія застосувала дрони типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та інші ударні БПЛА. Запуск безпілотників відбувався із напрямків Курська, Орла, Міллерово, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька та Чауди в Криму. Близько 100 дронів із загальної кількості були іранського виробництва Shahed.
Оперативно ППО знешкодила або подавила 133 дрони над північними, південними та східними регіонами України.
Наслідки удару та міжнародна оцінка
Попри значний відсоток знищених дронів, були зафіксовані влучання 20 ударних БПЛА у 10 різних локаціях по всій країні. Крім того, уламки збитих безпілотників впали на території ще 11 населених пунктів.
«Зафіксовані влучання 20 ударних БПЛА на 10 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 11 локаціях», – кажуть у ЗСУ.
Російські війська систематично атакують українські міста і цивільну інфраструктуру різними видами озброєння: ударними дронами, ракетами, керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню. Такі удари завдаються по об’єктах життєзабезпечення, лікарнях, енергетичних, водних і комунікаційних мережах.
Українська влада разом з міжнародними організаціями кваліфікують ці обстріли як воєнні злочини рф, наголошуючи на їх цілеспрямованому та системному характері. Зокрема, обстріли, спрямовані на позбавлення цивільного населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, правозахисники та дослідники розцінюють як ознаку геноциду.
Зокрема, правники наводять такі ознаки геноциду під час широкомасштабної війни рф проти України:
- публічні заяви російських посадовців про нібито неіснування українців як етносу та заклики до їх знищення;
- прицільні обстріли систем життєзабезпечення та медичних закладів;
- переслідування і ліквідація людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення української інтелігенції, вчителів, діячів культури;
- зміна ідентичності дітей через освітні програми на окупованих територіях та примусова депортація до рф;
- вилучення українських книг із бібліотек і викрадення історичних артефактів.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена 1948 року, зобов’язує країни-учасниці (а їх 149) попереджати і карати за акти геноциду як у воєнний, так і в мирний час. Згідно з цією Конвенцією, геноцидом вважаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи, зокрема — вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, створення нестерпних умов для життя, перешкоджання народженню дітей і насильницька передача дітей іншій групі, а також підбурювання до таких дій.
Російське керівництво заперечує причетність до цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, лікарнях, школах, об’єктах енергетики та водозабезпечення, хоча факти свідчать про протилежне.