У ніч на 10 лютого російські війська здійснили масштабну атаку на територію України за допомогою 125 ударних безпілотників різних типів, серед яких Shahed, «Гербера», «Італмас» та інші. Про це повідомило командування Повітряних сил.
Про це розповідає News IO
Масштаби та напрямки атаки
За інформацією військових, ворожі дрони були запущені з напрямків Курська, Орла, Брянська, Приморсько-Ахтарська, Шаталова й Міллєрова. Для відбиття повітряної атаки були задіяні сили авіації, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та безпілотні системи.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 110 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – повідомляють Повітряні сили.
Однак, попри роботу систем ППО, військові зафіксували влучання 13 ударних дронів по шести локаціях, а також падіння уламків у двох місцях. Російські війська продовжують регулярно атакувати українські міста й цивільну інфраструктуру ударними безпілотниками, ракетами, авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню по всій території країни.
Ознаки геноциду та міжнародне реагування
Українська влада разом із міжнародними організаціями кваліфікує такі удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованості. Систематичні обстріли об’єктів життєзабезпечення, закладів охорони здоров’я та критичної інфраструктури, що призводять до позбавлення населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, розглядаються як прояви геноцидних дій.
Згідно із позицією правників і дослідників, до таких дій відносяться:
- публічні заяви російських політиків про наміри знищити українську націю,
- цілеспрямовані удари по системах забезпечення життєдіяльності,
- переслідування та знищення проукраїнського населення на окупованих територіях,
- депортація дітей для зміни їхньої ідентичності,
- знищення культурної спадщини та української інтелігенції.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, ухвалена у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці — а їх наразі 149 — запобігати актам геноциду та карати за них у мирний і воєнний час. Відповідно до Конвенції, геноцидом вважаються дії з наміром повністю чи частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу, включаючи вбивства членів групи, спричинення їм тяжких ушкоджень, створення умов, що ведуть до знищення, насильницьке переміщення дітей тощо.
Попри заперечення з боку керівництва росії, атаки на цивільну інфраструктуру, школи, лікарні, об’єкти енергетики та водопостачання тривають, що призводить до численних жертв серед мирного населення та значних руйнувань.