Згідно з результатами соціологічного дослідження, більше половини українців не готові погодитися на політичні чи безпекові компроміси, які росія висуває як умови для переговорів щодо закінчення війни. Так, 51,4% респондентів заявили, що братимуть участь у протестах, якщо Україна під час переговорів піде на компроміси, які вони вважають неприйнятними.
Про це розповідає News IO
Ставлення українців до компромісів та гарантій безпеки
Дослідження вказує, що українське суспільство залишається непохитним щодо ключових питань. Абсолютна більшість категорично не підтримує скорочення чисельності армії (83,3%), визнання окупованих територій як російських (84,5%) або надання російській мові статусу державної (78,4%).
«Хоча позиції українців за останні роки щодо окремих питань дещо помʼякшилися, загальна логіка суспільних настроїв залишається незмінною. Рекордні показники щодо недопустимості компромісів стосуються таких питань: скорочення армії України (83,3%), юридичного визнання окупованих територій російськими (84,5%), надання російській мові державного статусу (78,4%)», – йдеться в дослідженні.
Серед опитаних 64,9% вважають, що Україна не повинна розпочинати переговори з росією без отримання гарантій безпеки від західних партнерів. Ця цифра майже не змінилася порівняно з попереднім роком. Водночас 30,7% допускають можливість діалогу навіть без таких гарантій, однак скептицизм щодо «переговорів заради переговорів» залишається домінуючим.
Переважна більшість – 86,7% – переконані, що після короткої паузи, якщо лінія фронту буде заморожена, росія знову здійснить напад на Україну. Лише 9,5% опитаних вважають, що замороження бойових дій може забезпечити тривалий мир.
Пошук надійних гарантій безпеки та реакція на міжнародні перемовини
Українці віддають перевагу власним силам оборони, а не зовнішнім гарантіям: 31,1% бачать у створенні Україною власної ядерної зброї найкращу гарантію безпеки. Водночас спостерігається зниження підтримки вступу до НАТО – з 29,3% до 19,4%. У можливість оборонного союзу зі США вірять лише 10,2% респондентів, а на миротворчу місію ООН покладаються 6,4%. Підтримка ідеї розміщення військ європейських країн в Україні зросла з 6,4% до 11,7%, а надання іншою державою гарантій ядерного захисту отримало підтримку 7,8% опитаних.
Автори дослідження підкреслюють, що українське суспільство прагне до самодостатніх та максимально надійних механізмів безпеки, вважаючи пріоритетом власні Збройні сили, а лише потім – партнерські можливості.
На тлі цих настроїв у Москві 2 грудня відбулися переговори представників США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з президентом росії володимиром путіним щодо потенційної мирної угоди. Помічник путіна Юрій Ушаков повідомив, що компромісу досягти не вдалося, проте американські пропозиції «виглядають більш-менш прийнятними». Ушаков також наголосив, що зустріч між путіним та президентом США Дональдом Трампом наразі не планується, і вона залежатиме від подальшого прогресу.
Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що 3 грудня секретар РНБО Рустем Умєров та начальник Генштабу Андрій Гнатов проведуть зустрічі у Брюсселі з радниками європейських лідерів з національної безпеки, а згодом відправляться до США для консультацій зі Стівом Віткоффим і Джаредом Кушнером, які напередодні спілкувалися з путіним. Зеленський зазначив, що українські представники поінформують європейських колег про результати американських переговорів у Москві й обговорять європейську складову архітектури безпеки. Після цього розпочнеться підготовка до нової зустрічі з посланцями президента Трампа у США.
Опитування проводили з 5 по 26 листопада 2025 року за методом телефонних інтерв’ю (CATI) серед 1000 респондентів віком від 16 років. Вибірка репрезентує доросле населення України, окрім тимчасово окупованих територій, згідно з даними Держстату на 1 січня 2022 року.