Головна Політика Політична криза в Україні: загострення боротьби за владу на тлі війни

Політична криза в Україні: загострення боротьби за владу на тлі війни

The Economist: Політична боротьба в Україні стає огидною

В Україні посилюється політична напруга на фоні загострення ситуації на фронті та невизначеності з американською військовою допомогою. Поки бойові дії тривають на сході та півночі країни, внутрішньополітичні конфлікти і кадрові перестановки стають дедалі очевиднішими.

Про це розповідає News IO

Виклики на фронті та проблеми з постачанням зброї

Обстановка на лінії зіткнення залишається складною: російські війська продовжують наступ, а інтенсивність обстрілів великих міст України зросла до рекордних показників, коли за одну ніч фіксується понад 500 атак дронами та ракетами. Особливо напруженою є ситуація в Сумах, які ризикують перетворитися на “сіру зону” через постійні обстріли.

Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США обсяги військової допомоги для України різко скоротилися, а в ніч із 30 червня на 1 липня постачання зброї взагалі було призупинено. Навіть літаки з озброєнням, які вже перебували в повітрі, повернулися назад. Чи буде ця пауза тимчасовою, чи стане довготривалою, залишається невідомим. За різними даними, Трамп міг не знати про цю зупинку, проте існують припущення, що це є частиною тиску на Україну з метою схилити її до укладання мирної угоди з росією.

Політичні інтриги та кадрові чистки в уряді

Водночас внутрішньополітична боротьба в Україні набирає обертів. Червень ознаменувався одразу кількома гучними подіями: віцепрем’єр Олексій Чернишов, якого розглядали серед імовірних кандидатів на пост прем’єра, був офіційно звинувачений у корупції. На момент звинувачення він перебував у Європі, затягуючи з поверненням до країни, що створило парадоксальну ситуацію навколо міністра з питань репатріації українців.

Паралельно з цим у Кабміні обговорювали можливість перестановок, зокрема призначення 39-річної Юлії Свириденко на посаду прем’єр-міністерки. Також була здійснена спроба відсторонити керівника ГУР Кирила Буданова, але ця ініціатива наразі зазнала невдачі.

Ключову роль у цих кадрових змінах, за інформацією багатьох джерел, відіграє Андрій Єрмак — очільник Офісу президента, вплив якого суттєво зріс під час війни. Його діяльність викликає численні чутки, а окремі статті західної преси відзначають розчарування американської сторони його дипломатичними підходами.

Деякі чиновники вважають, що Єрмак свідомо впливає на перебіг розслідувань, підтримуючи одні справи й “заморожуючи” інші. За їхніми словами, падіння Чернишова було вигідним для Єрмака, оскільки він міг стати альтернативним каналом комунікації зі США, а це відкривало шлях для підвищення Свириденко, яка має тісні зв’язки з Єрмаком.

«Андрій завершує те, що вважає незавершеною справою. Більшість людей — його».

Напруга у стосунках із генералом Будановим теж наростає вже понад три роки. Поки прихильники Єрмака називають Буданова революціонером, що будує власну політичну платформу, його соратники відзначають його як державника, здатного протистояти оточенню Зеленського. До середини червня побоювалися, що цього разу Буданов може втратити посаду, однак йому вдалося зберегти її, імовірно, завдяки підтримці з боку Білого дому.

Політична сила Єрмака базується на тісній співпраці з президентом Зеленським, і саме ця залежність визначає розподіл влади всередині країни. Водночас експерти попереджають: концентрація повноважень в одних руках у ситуації постійної військової загрози може стати фатальною для демократії та стратегічної стабільності України.

Поширюються побоювання щодо можливого дрейфу країни у бік авторитаризму, зокрема через спроби не допустити політичних опонентів до влади. Внутрішньополітична боротьба, яка загострюється на тлі війни, може поставити під загрозу як обороноздатність держави, так і її подальший стратегічний курс.

«Росіяни підсмажують нас на повільному вогні, а ми граємося в дурниці з дуже серйозними наслідками», — зазначає один із високопосадовців.