Після дипломатичних переговорів у Москві, які відбулися ввечері 2 березня, міністерство закордонних справ Китаю заявило наступного дня, що переговори є єдиним способом припинити бойові дії в Україні.
Оприлюднене 3 березня повідомлення російського МЗС на цю тему містить інший акцент: «Констатовано, що будь-яке обговорення політико-дипломатичного врегулювання неможливе без участі Росії та врахування її інтересів у сфері безпеки. При цьому було відзначено, що ультимативні вимоги до Росії, що просуваються Києвом і Заходом, і пов’язані з ними «діалогові» формати лише шкодять перспективам врегулювання і не можуть служити його основою».
Спеціальний представник Китаю з питань України Лі Хуей і заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін провели 2 березня переговори. 28 лютого китайське Міністерство закордонних справ повідомило, що Лі Хуей відвідає Україну, Росію, Польщу, Німеччину і Францію, починаючи з 2 березня, для переговорів щодо припинення війни, яку РФ веде проти України.
Китай готовий «продовжувати свої зусилля щодо сприяння мирним переговорам, виступати посередником і досягати консенсусу між Росією, Україною та іншими відповідними сторонами, а також сприяти остаточному політичному врегулюванню кризи в Україні», – заявило міністерство закордонних справ Китаю за підсумками зустрічі.
Поїздка Лі стала другою з травня 2023 року. Китай заявляє, що є нейтральною стороною у війні Росії проти України, але його критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.
За останні роки Китай і Росія розширили економічну співпрацю та дипломатичні контакти, а їхнє стратегічне партнерство лише зміцнилося після вторгнення РФ в Україну.
Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації й остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.