Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) затвердила резолюцію, в якій вимагає від російської федерації негайно звільнити 26 українських журналістів, що перебувають у полоні. Документ, підготовлений заступницею голови фракції «Слуга народу» Євгенією Кравчук, зосереджує увагу на ситуації в окупованому Криму та системному переслідуванні незалежних медіа.
Про це розповідає News IO
Визнання громадянських журналістів і переслідування у Криму
Вперше у своїй резолюції ПАРЄ офіційно використовує поняття «громадянські журналісти». У документі підкреслюється, що ці люди, серед яких чимало кримськотатарських активістів і родичів політичних в’язнів, змушені працювати анонімно та щоденно наражаються на серйозну небезпеку, висвітлюючи події, пов’язані з окупацією. Багато з них стають жертвами переслідувань та утисків з боку окупаційної влади.
Асамблея задокументувала, що з 24 лютого 2022 року росія здійснила понад 800 злочинів проти медійників, серед яких – убивства 108 журналістів. У резолюції міститься вимога припинити практику тортур, вбивств та переслідувань представників ЗМІ, яка, як підкреслюється, триває роками, розпочавшись у Криму та розширившись після 2022 року на інші окуповані території.
«Ця резолюція – не лише про журналістів. Це про демократію. Бо там, де немає свободи для журналістів, немає свободи для людей», – підсумувала авторка резолюції Євгенія Кравчук.
Заклики до дій та церемонія пам’яті
ПАРЄ також закликала росію надати інформацію про місцезнаходження та стан здоров’я утримуваних українських журналістів, а також допустити до них представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Держави-члени Ради Європи закликають підтримати міжнародні механізми притягнення до відповідальності, включаючи створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, а також посилити санкційний тиск на всіх причетних до злочинів проти журналістів.
Окрім того, Асамблея започаткувала щорічну церемонію пам’яті «Victory for Victoria» («Перемога для Вікторії»), присвячену українській журналістці Вікторії Рощині, яка загинула у російському полоні.
Під час дебатів і голосування були присутні журналісти Владислав Єсипенко («Крим.Реалії») та Дмитро Хилюк (УНІАН), яких раніше вдалося звільнити з російського ув’язнення.
Владислав Єсипенко, кореспондент проекту «Крим.Реалії» (Радіо Свобода), висвітлював соціальні й екологічні проблеми Криму, знімав репортажі про життя на анексованому півострові. 10 березня 2021 року його затримали співробітники ФСБ росії за звинуваченням у співпраці з українськими спецслужбами та зберіганні саморобного вибухового пристрою.
У 2022 році підконтрольний росії суд у Криму засудив Єсипенка до п’яти років позбавлення волі та зобов’язав виплатити штраф у розмірі 110 тисяч рублів, хоча прокуратура вимагала для нього 11 років ув’язнення. Під час судового засідання Єсипенко заявляв про катування, зокрема електричним струмом, з боку російських силовиків, щоб отримати зізнання.
Після більш ніж чотирьох років у російському ув’язненні, 20 червня Єсипенко був звільнений і залишив окупований Крим.