Головна Політика Орбан надіслав непублічний лист керівництву ЄС – розповів про впевненість Путіна в поразці України

Орбан надіслав непублічний лист керівництву ЄС – розповів про впевненість Путіна в поразці України

by host

Розслідувальний проєкт «Система» ознайомився з листом, надісланим прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном голові Європейської ради Шарлю Мішелю та главам держав-членів ЄС після візитів до Києва та Москви.

Лист датований 5 липня та відправлений із Азербайджану, куди Орбан вирушив після зустрічі з Путіним. Документ не призначений для широкого загалу. Радіо Свобода отримало його від європейського чиновника, який побажав залишитися анонімним, оскільки він не уповноважений коментувати цю тему у ЗМІ. Справжність листа підтвердили ще два чиновники ЄС.

Орбан пише, що під час поїздок в Україну та Росію не виступав від імені всього ЄС, а лише хотів дізнатися про позиції сторін. Він побіжно згадує позицію Зеленського, але докладно переказує погляди Путіна.

У викладі Орбана російська влада впевнена, що «час не на боці України, а на боці російських сил». У розмові з угорським прем’єром Путін не згадував про російські втрати на фронті, проте багато розповідав про свої підрахунки українських втрат. Орбан із посиланням на Путіна наводить цифру 40–50 тисяч на місяць, таку ж оцінку російський лідер давав нещодавно на зустрічі із головними редакторами закордонних ЗМІ.

Для порівняння: Зеленський говорив у лютому 2024 року, що Україна втратила 31 тисячу військових убитими, у 2023 році американські джерела повідомляли про 70 тисяч загиблих та 120 тисяч поранених українських військових.

«Президент Росії був вражений тим, що президент України відкинув тимчасове припинення вогню», – пише Орбан.

Про необхідність тимчасового припинення вогню Орбан говорив на спільній пресконференції з Зеленським під час своєї поїздки до Києва. Пізніше в інтерв’ю Bloomberg Зеленський сказав, що Україна не готова на тимчасове припинення вогню, оскільки Росія може використати цей період для накопичення сил на окупованих територіях.

Судячи з листа Орбана, Путін побоюється таких же дій із боку України. «За словами президента Росії, вони готові розглянути будь-яку пропозицію про припинення вогню, яка не послужить прихованою передислокацією та перегрупуванням українських сил», – повідомляє Орбан.

Орбан зазначив, що і Москва, і Київ готові до мирних переговорів лише за участю обох сторін. Після Саміту миру у Швейцарії Україна заявила, що на наступний саміт запросить Росію. Це єдиний момент у листі, коли Орбан детально переказує позицію України щодо переговорів.

Орбан також переказує думку Путіна щодо двох документів, які в різний час намагалися описати параметри можливого миру чи перемир’я.

Перший – це так звані стамбульські угоди 2022 року. Повна назва проєкту документа – «Договір про постійний нейтралітет та безпеку України». Саме на цей документ часто посилається Путін, запевняючи, що його «парафували глави делегацій» і що на його основі мають укладатися будь-які наступні угоди. Член української делегації Михайло Подоляк, навпаки, заявляв, що документ не було підписано та парафовано, оскільки це прерогатива МЗС.

Орбан пише, що Путін, як і раніше, вважає стамбульський документ актуальним, і особливо посилається на його п’ятий пункт, в якому «конкретизуються міжнародні гарантії безпеки, які будуть надані Україні».

Про зміст п’ятого пункту, про який Путін розповідав Орбану, можна дізнатися із публікації газети The New York Times. У ньому йдеться про те, що в разі нападу на Україну, яка перебуває в нейтральному статусі, держави-гаранти надавали б їй допомогу. Російська сторона наполягала на тому, щоб кожна з держав-гарантів (включно з Росією) мала право вето на цю військову допомогу. Україна із цим не погодилася.

Крім того, в опублікованому проєкті є примітка про те, що вся ця гіпотетична військова допомога стосуватиметься лише «територій, зазначених у додатку шість». Невідомо, які саме території були зазначені в цьому додатку.

Журнал Foreign Affairs писав, що версія «стамбульських угод» від 15 квітня була останнім документом, який обговорювали Росія та Україна. Сторонам так і не вдалося домовитись щодо ключових деталей. Після цього всі переговорні процеси між Росією та Україною звелися до обговорення обміну військовополоненими, тілами загиблих та повернення дітей.

Другий документ, про який Орбан говорив із Путіним – це так званий «китайсько-бразильський мирний план» (офіційно меморандум називається «Загальні домовленості між Китаєм та Бразилією щодо політичного врегулювання української кризи»). У переказі Орбана коментар звучить так: план «перебуває на розгляді російської сторони».

За словами Орбана, Путін не став відповідати на пряме запитання щодо ставлення до «мирного плану Зеленського» та Саміту миру, який пройшов у Швейцарії у червні з ініціативи України. Російський лідер лише знову заговорив про стамбульське комюніке.

Загалом, резюмує Орбан, Європа має проявити автономну ініціативу, оскільки у США всі надто зайняті виборчою кампанією.

«Якщо ми не зможемо стримати або зупинити цей процес, то в найближчі два місяці ми станемо свідками драматичніших втрат і військових подій на передовій, ніж будь-коли раніше», – стверджує Орбан.

Перебуваючи в Києві 2 липня, Орбан заявив, що представив Зеленському пропозицію про припинення вогню для переговорів із Росією.

Президент України публічно не висловив своєї думки щодо цієї пропозиції, але пізніше 2 липня речник президента повідомив, що Зеленський дав Орбану можливість висловитися.

Заступник голови адміністрації Зеленського Ігор Жовква також зазначив, що Угорщина не перша країна, яка виступила з потенційним мирним планом.

Читайте також: Значення Глобального саміту миру: чи розпочав він дорогу до справедливого завершення війни?

Зокрема, Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації й остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.

Читайте також