Військова омбудсменка Ольга Решетилова висловила критику щодо дій української поліції у процесі мобілізації, наголосивши на необхідності посилення її відповідальності. За словами посадовиці, саме Національна поліція, а не військовослужбовці територіальних центрів комплектування (ТЦК), повинна займатися адміністративним затриманням військовозобов’язаних громадян.
Про це розповідає News IO
Роль поліції у затриманні військовозобов’язаних
Решетилова підкреслила, що затримання людей, які ухиляються від мобілізації, є прямою функцією поліції. Вона зазначила, що поліція має складати відповідний протокол, інформувати про надання безоплатної правової допомоги, а також залучати державних адвокатів для консультування затриманих.
«Якщо ми говоримо про адміністративне затримання, то це функція Національної поліції, яка складає протокол, яка повідомляє про безоплатну правову допомогу і уповноважені державою адвокати виїжджають, надають правову допомогу, консультують військовозобов’язаного, які знаходиться в статусі адмінзатриманого».
Військова омбудсменка додала, що відповідне законодавство вже налагоджене спільно з громадянським суспільством, а ТЦК не мають повноважень на затримання чи доставлення військовозобов’язаних, оскільки вони не входять у відповідне законодавче поле.
Резонансна подія у Львові та реакція омбудсменки
Під час обговорення нещодавньої трагедії у Львові, коли під час перевірки документів виник конфлікт між львів’янином та військовими ТЦК, що завершився смертю військовослужбовця Юрія Бондаренка, Решетилова підкреслила, що поліція має активніше брати участь у таких випадках. Вона зауважила, що часто поліція самоусувається від відповідальності, залишаючи вирішення подібних ситуацій на військових ТЦК.
За інформацією Офісу генпрокурора, 3 грудня у Львові під час перевірки документів між 30-річним мешканцем міста та військовослужбовцями ТЦК стався конфлікт, у ході якого чоловік наніс ножове поранення ветерану АТО Юрію Бондаренку. Від отриманої травми військовий помер у лікарні наступного ранку. Суд обрав підозрюваному, Григорію Кедруку, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без права на заставу. Під час судового засідання Кедрук частково визнав свою причетність до інциденту, пояснюючи це своїми пораненнями та показами слідства.
Офіс генпрокурора повідомив про відкриття кримінального провадження за статтею про умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у зв’язку з виконанням службових обов’язків, яке спричинило смерть потерпілого.