Нещодавно ухвалений закон Take It Down Act викликав хвилю дискусій серед правозахисників, фахівців із захисту приватності та цифрових прав. Закон забороняє публікацію несанкціонованих відвертих зображень — як реальних, так і створених штучним інтелектом, а платформи зобов’язані видаляти такі матеріали на вимогу жертви або її представника протягом 48 годин після отримання запиту. Недотримання цього терміну може призвести до юридичної відповідальності для інтернет-платформ.
Про це розповідає News IO
Критика та побоювання щодо виконання
Попри підтримку законодавчої ініціативи як кроку до захисту постраждалих від онлайн-помсти, експерти звертають увагу на низку неврегульованих питань. Зокрема, зауважується нечіткість формулювань у законі, надто короткий термін для реагування на запити та спрощена процедура верифікації заяв: достатньо фізичного або електронного підпису, без обов’язкової ідентифікації. Такий підхід, з одного боку, зменшує бюрократичні бар’єри для жертв, однак, з іншого — відкриває простір для можливих зловживань, включаючи безпідставне видалення контенту.
«Масштабна модерація контенту завжди є проблематичною і часто призводить до цензури важливої та необхідної мови»,
— зазначила Індія МакКінні, директорка федеральних справ в Electronic Frontier Foundation. Вона також висловила занепокоєння щодо потенційного збільшення запитів на видалення зображень, які відображають представників ЛГБТК+ у стосунках, а також на матеріали консенсусного характеру.
Виклики для платформ та свободи слова
Закон передбачає, що онлайн-сервіси повинні протягом року створити механізми для оперативного видалення несанкціонованих інтимних зображень. Проте, враховуючи суворі часові межі та покарання за невиконання, платформи можуть вдаватися до автоматичного видалення контенту без належного аналізу ситуації.
Окрему стурбованість викликає можливий вплив закону на користувачів месенджерів із наскрізним шифруванням. Від платформ вимагається «здійснювати розумні зусилля для запобігання повторному завантаженню» небажаного контенту, що може стимулювати тотальний моніторинг навіть у зашифрованих сервісах, таких як WhatsApp чи Signal. За відсутності винятків для таких платформ, це створює ризик порушення приватності для великої кількості користувачів.
Серед прихильників закону — великі компанії Snapchat і Meta, які підтримали ініціативу, однак поки не надали деталей про способи перевірки заяв та захисту прав жертв.
Ініціативи щодо законодавчого регулювання цифрового простору, які покликані боротися із сексуальною помстою та глибокими фейками, залишають відкритими важливі питання щодо балансу між захистом жертв, свободою слова та приватністю в інтернеті.