Україна продовжує інтегрувати свою продовольчу та аграрну систему до вимог і стандартів Європейського Союзу. Віцепрем’єр Тарас Качка під час засідання аграрних міністрів ЄС у Люксембурзі підкреслив, що нещодавно погоджена угода, яка вступить у дію найближчими днями, суттєво трансформує двосторонню торгівлю.
Про це розповідає News IO
Перспективи нової угоди та її вплив на агросектор
За словами Качки, попри певні труднощі, Україна вже має успішний досвід організації експорту до ЄС і може підтвердити, що національне сільське господарство розвивається у відповідності до європейських стандартів. Він наголосив на високій надійності України як торговельного партнера, що сприяє продовольчій безпеці ЄС.
Під час засідання Качка планує поінформувати європейських колег про актуальний стан агросектора України у воєнних умовах та проблеми, які виникають при експорті продукції. Окремо заплановано обговорення захисних заходів у межах нової торговельної угоди з Україною — ініціатива належить Угорщині, Румунії та Словаччині.
Країни, що межують з Україною, порушують питання про те, що Угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) не повністю враховує інтереси фермерів та виробників харчової продукції з ЄС. Водночас Качка підкреслює, що український агроекспорт часто є корисним для економічної ефективності європейських фермерів, особливо у сфері тваринництва. Він також відзначив, що нині обсяги торгівлі залишаються передбачуваними та контрольованими.
«Ми продовжуватимемо працювати над інтеграцією нашої сільськогосподарської та продовольчої системи до ЄС… Ми справді вважаємо, що ці національні заборони зараз застарілі, і їхнє скасування не забере багато часу, оскільки торгівля дійсно передбачувана та контрольована», – наголосив Качка.
Позиція Єврокомісії та подальші зміни у торгівлі
Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Хансен висловив необхідність знайти баланс між відкриттям ринків для українських виробників та забезпеченням захисту інтересів фермерів ЄС. Він зазначив, що нові домовленості передбачають введення нових тарифів і квот, що має забезпечити передбачуваність для європейського агросектору та зняти потребу в односторонніх обмеженнях.
Хансен наголосив, що торгівля між Україною та ЄС відбувається у двосторонньому режимі: обидві сторони експортують свою продукцію, зокрема це стосується молочної галузі й м’ясної продукції. Нові умови співпраці, за його словами, принесуть переваги різним секторам обох економік.
Нагадаємо, що у жовтні 2025 року Рада ЄС схвалила нову торговельну угоду, яка замінила «торговельний безвіз». Нові домовленості дозволяють Україні постачати до ЄС більші обсяги продукції у порівнянні з довоєнним періодом, однак менші, ніж це було у часи дії «торговельного безвізу».
Крім того, Україна має привести свої виробничі стандарти щодо поводження з тваринами, використання пестицидів та інших аспектів до рівня, який діє на території ЄС. Водночас Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія висловлюють стурбованість, що нова угода може дестабілізувати аграрні ринки ЄС, тому низка країн усе ще зберігає національні обмеження на імпорт окремих категорій української продукції.