Країни-члени Північноатлантичного альянсу не зменшили рівень підтримки України попри нещодавні корупційні скандали, що стосуються високопосадовців. Водночас, дипломати НАТО визнають, що такі ситуації ускладнюють співпрацю для держави, яка перебуває у стані війни.
Про це розповідає News IO
Особливості контролю під час надання допомоги
Один із дипломатів держав-учасниць альянсу наголосив, що їхня країна не скорочувала допомоги для Києва через корупційні інциденти. Він підкреслив наявність жорстких механізмів контролю під час передачі підтримки Україні. Зокрема, при замовленні продукції у вітчизняного оборонного сектору, країна-доноратор самостійно розміщує та оплачує замовлення, а після цього передає товари як допомогу. Такий підхід значно ускладнює можливість корупційних зловживань у цих процесах.
«Щоразу, коли ми надаємо підтримку Україні, у нас є дуже суворий механізм контролю… Коли ми робимо замовлення, замовляємо в українського оборонпрому, що ми робимо дедалі частіше, бо хочемо зміцнити оборонно-промислову базу України, ми розміщуємо замовлення самостійно, оплачуємо їх, а потім жертвуємо товар Україні. Тож це вже є запобіжним заходом: набагато складніше мати корупцію навколо цієї транзакції», – розповів дипломат однієї з держав альянсу.
Реакція на корупційні розслідування в Україні
Ще один представник НАТО відзначив позитивний аспект у тому, що в Україні ведеться боротьба з корупцією, хоча зауважив, що в його країні це стало поштовхом для окремих політичних сил активніше вимагати аудиту міжнародної допомоги. Інший дипломат підкреслив, що інформації про випадки скорочення західної підтримки через корупційний скандал у нього немає, а сам факт розслідувань на найвищому рівні він назвав обнадійливим сигналом.
10 листопада Національне антикорупційне бюро України повідомило про викриття діяльності організованої групи, яка системно отримувала неправомірну вигоду від контрактів із державним підприємством «Енергоатом» у розмірі від 10% до 15% від суми договорів. За цією справою вже оголошено про підозру вісьмом фігурантам. У відкритих джерелах оприлюднені імена семи підозрюваних, серед яких бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (кодове ім’я «Карлсон»), колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), а також представник так званого «бек-офісу з легалізації коштів» Олександр Цукерман («Шугармен»).
Олександр Цукерман («Шугармен») публічно назвав звинувачення НАБУ і САП «брехнею» та пообіцяв повернутись до України. Тимур Міндіч, за даними джерел, залишив країну 10 листопада та не коментував ситуацію. Обох підозрюваних оголошено у розшук, а РНБО застосувала до них санкції.