НАТО підтримує операцію США проти Ірану, але не розкриває умови застосування статті 5

|
НАТО підтримує операцію США проти Ірану, але не розкриває умови застосування статті 5

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що країни-члени альянсу підтримують дії США проти Ірану. Водночас НАТО не розголошує, коли може бути застосована п’ята стаття Північноатлантичного договору про колективну оборону.

Про це розповідає News IO

Позиція НАТО щодо операції проти Ірану

У своєму інтерв’ю Марк Рютте наголосив, що питання застосування статті 5 залишається навмисне невизначеним з міркувань безпеки. За його словами, це дозволяє не давати ворогам інформації, яка може бути використана проти альянсу. Генсек підкреслив, що у разі ухвалення рішення про застосування статті 5, про це буде відкрито оголошено, але до цього часу зберігання невизначеності є частиною стратегії НАТО.

«З поважних причин ми завжди будемо залишатися дуже нечіткими щодо того, коли спрацьовує стаття 5… Ми зберігаємо цю невизначеність, тому що не хочемо, щоб наші вороги, наші противники, дізналися про це більше… Ми можемо і будемо захищати кожен дюйм території НАТО», – сказав він.

Рютте окремо зазначив, що сам альянс не бере прямої участі в операції проти Ірану, однак серед союзників існує широка підтримка дій президента США Дональда Трампа, спрямованих проти іранських ядерних і ракетних програм. Він підкреслив, що, попри окрему критику з боку європейських лідерів, основна маса членів НАТО підтримує американські зусилля щодо обмеження військового потенціалу Тегерана.

Реакція міжнародної спільноти та наслідки операції

Крім того, Марк Рютте заявив, що країни НАТО активно підтримують партнерів на Близькому Сході, забезпечуючи їм необхідну допомогу для підвищення рівня безпеки. За його словами, НАТО перебуває у постійному контакті з цими державами задля координації дій та реагування на виниклі загрози.

Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану почалася 28 лютого. У відповідь Іран завдав ракетних ударів по Ізраїлю та американських військових базах у регіоні Перської затоки. Атаки торкнулися не лише військових, а й цивільних об’єктів у різних країнах, що призвело до зростання напруги на Близькому Сході.

Того ж дня лідери Німеччини, Франції та Великої Британії – Фрідріх Мерц, Емманюель Макрон і Кір Стармер – підкреслили, що їхні країни не брали участі у військових діях проти Ірану, але залишаються у тісному контакті з міжнародними партнерами, включно з США, Ізраїлем та країнами регіону. Вони закликали до якнайшвидшого відновлення переговорів та закликали керівництво Ірану вирішувати конфлікт виключно дипломатичним шляхом.