Спеціалізована антикорупційна прокуратура висунула підозри у корупційних злочинах 41 чинному народному депутату Верховної Ради IX скликання. Про це повідомив керівник САП Олександр Клименко.
Про це розповідає News IO
Розслідування корупції у Верховній Раді
За словами очільника антикорупційної прокуратури, загалом за десять років існування антикорупційних органів підозри у корупційних діяннях отримали 79 народних депутатів, серед яких як колишні, так і діючі парламентарі. Дані про ймовірні хабарі депутатам за голосування почали досліджувати ще наприкінці 2021 року. Перше кримінальне провадження щодо таких фактів було ініційоване Іриною Венедіктовою, яка тоді обіймала посаду генеральної прокурорки, на основі заяв, поданих наприкінці 2021 року.
Після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році виплати депутатам «у конвертах» тимчасово припинилися. Однак, коли стало відомо про їхнє відновлення, слідчі продовжили роботу у відповідному напрямку. До Єдиного реєстру досудових розслідувань періодично вносилися відомості щодо депутатів за підписами генпрокурорів Андрія Костіна та Руслана Кравченка.
Нові підозри та спроби впливу на депутатів
У листопаді 2025 року правоохоронці отримали інформацію про спроби підкупу народних депутатів, аби вони залишили фракцію «Слуга народу» чи голосували всупереч позиції монобільшості. У грудні 2025 року було повідомлено про підозру ще п’ятьом парламентарям.
«Загалом підозру від САП отримав 41 депутат Верховної Ради IX скликання. За десять років від початку роботи антикорупційних органів підозри отримали 79 колишніх і чинних народних депутатів», – уточнив він.
14 січня Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про підозру Юлії Тимошенко за частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України («Пропозиція, обіцянка або надання такої особі неправомірної вигоди»). Слідство вважає, що вона ініціювала переговори з окремими парламентарями з метою організації системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльність під час голосувань. Тимошенко назвала ці звинувачення провокацією, а матеріали справи – сфальшованими.
16 січня Вищий антикорупційний суд обрав для Юлії Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави понад 33 мільйони гривень та поклав на неї ряд процесуальних обов’язків. 23 січня за неї було внесено заставу.