Міністерство закордонних справ України провело термінову зустріч із Сергієм Кузнєцовим, громадянином України, який перебуває під арештом в Італії та підозрюється у причетності до підриву газопроводів «Північний потік». За інформацією МЗС, ця зустріч відбулася 5 листопада після повідомлення про оголошення Кузнєцовим голодування у в’язниці.
Про це розповідає News IO
Консульська підтримка та вимоги України
Українське зовнішньополітичне відомство наголошує на постійній консульській підтримці Кузнєцова та його родини з моменту його затримання у серпні цього року. Представники Генерального консульства України в Мілані, які зустрілися із затриманим уже вчетверте, з’ясували його стан здоров’я, умови тримання та взаємодію з адміністрацією пенітенціарної установи, а також запропонували всю необхідну допомогу.
«МЗС від моменту затримання в Італії громадянина України Сергія Кузнєцова надає консульську підтримку нашому співвітчизнику і його рідним, перебуває у постійному контакті з італійськими правоохоронними органами й пенітенціарною установою з метою дотримання належних умов утримання українця. Після повідомлень про оголошення нашим громадянином голодування, консульські посадові особи Генерального консульства України в Мілані провели з ним 5 листопада екстрену зустріч – загалом четверту з часу його затримання в серпні цього року», – повідомили Радіо Свобода в міністерстві.
МЗС підкреслило готовність співпрацювати з італійськими та німецькими органами у ході розслідування, наполягаючи на поверненні Кузнєцова до України.
Обставини справи та позиція захисту
Адвокат Кузнєцова Нікола Канестріні повідомив, що з 31 жовтня його підзахисний оголосив голодування, вимагаючи дотримання базових прав, зокрема права на достатнє харчування, належні умови тримання, доступ до інформації та можливість бачитися із сім’єю. За словами адвоката, належна дієта не була забезпечена від моменту арешту, що негативно вплинуло на стан здоров’я затриманого.
Наприкінці жовтня італійський суд вдруге схвалив екстрадицію Кузнєцова до Німеччини, де його підозрюють у координації підриву газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у вересні 2022 року. Оборона планує оскаржити це рішення у Касаційному суді, вказуючи на процесуальні порушення.
Кузнєцова затримали в серпні у місті Ріміні на підставі європейського ордера, виданого німецькою прокуратурою. Він став першим затриманим у цій справі, а у Німеччині йому висунуто кілька обвинувачень, зокрема у тероризмі. Кузнєцов свою провину в суді не визнав.
Слідство припускає, що він керував групою із шести-семи осіб, які на яхті «Андромеда» у вересні 2022 року підійшли до газопроводів біля данського острова Борнгольм та встановили щонайменше чотири вибухові пристрої. Після акції Кузнєцов нібито залишив яхту в порту Вік на острові Рюген і повернувся до України.
Паралельно у жовтні польський суд відмовив у видачі іншого громадянина України, Володимира Журавльова, якого у Німеччині підозрюють у причетності до вибуху «Північного потоку». Журавльов заперечує свою участь у диверсії, стверджуючи, що на момент вибуху перебував в Україні.
Під час вибухів восени 2022 року газопроводи були значно пошкоджені — зруйновано три з чотирьох ниток. Ці трубопроводи призначалися для постачання російського газу до Західної Європи, однак після диверсії відновити їх неможливо.
Розслідування Швеції, Данії та Німеччини підтвердили факт підриву, але остаточних підозрюваних поки не встановлено. росія участі в слідстві не бере, а офіційна москва звинувачує у підриві США та їхніх союзників, які ці звинувачення відкидають.
У низці західних медіа припускалося, що вибухи могли організувати особи, пов’язані з українськими спецслужбами, проте Київ ці звинувачення заперечує. Німецька прокуратура наголошує, що це була серйозна атака на енергетичну інфраструктуру країни, незалежно від мотивів організаторів.
2025 року газопроводи «Північний потік» перебувають під санкціями ЄС через визнання їх потенційним інструментом тиску росії на Європу.