Вищий регіональний суд Мюнхена виніс вирок трьом особам із подвійним громадянством Німеччини та російської федерації, визнавши їх винними у шпигунстві на користь москви. Справу розглядали з урахуванням зібраних доказів щодо збору інформації про військову інфраструктуру Німеччини, а також можливої участі у плануванні диверсій.
Про це розповідає News IO
Обвинувачення та вироки суду
Головний обвинувачений, 41-річний Дітер С., якого слідчі вважають ватажком групи, отримав шість років позбавлення волі. За даними слідства, з кінця 2023 року він упродовж пів року вивчав об’єкти військового призначення у Німеччині та отримував підтримку від двох спільників у завершальний період перед арештом. Двоє його спільників засуджені до умовного покарання: один отримав шість місяців, інший — один рік.
Суд також розглядав епізоди участі Дітера С. у бойових діях на боці проросійських збройних формувань на сході України у 2014–2016 роках та підготовку диверсій. Прокуратура наполягала на суворішому покаранні — майже дев’ять років позбавлення волі для головного обвинуваченого й один рік умовно для його спільників. Захист, натомість, вимагав виправдання всіх трьох.
“Дітер С. відкинув звинувачення в суді, заявивши, що на той час перебував у стосунках з жінкою зі сходу України та ніколи не брав участі у військових діях. Він також заперечив шпигунство на користь Росії в Німеччині з жовтня 2023 року по квітень 2024 року та планування диверсій на військовій інфраструктурі та залізничних лініях”.
Деталі справи та реакція сторін
Прокуратура вважає, що головний фігурант справи мав тісні зв’язки з російськими спецслужбами. Двоє інших підсудних, за словами слідчих, свідомо допомагали у шпигунській діяльності, хоча на суді заявили, що обговорювали це питання жартома. Усі троє під час слухань заперечували свою провину, однак суд визнав їх винними.
Паралельно з цим випадком у Німеччині, в Польщі найближчими днями затримали двох громадян України за підозрою у шпигунстві на користь іноземної розвідки. Польська контррозвідка підозрює їх у зборі даних про військовий потенціал країни та встановленні засобів для прихованого моніторингу об’єктів критичної інфраструктури.