Міжнародна правозахисна організація Global Rights Compliance (GRC) висловила «глибоке занепокоєння» рішенням Міжнародного олімпійського комітету дискваліфікувати українського скелетоніста Владислава Гераскевича з Олімпійських ігор у Мілані. На думку правозахисників, МОК порушує власні правила, оскільки застосовує їх вибірково щодо різних спортсменів, зокрема українських і російських.
Про це розповідає News IO
Підхід МОК до самовираження спортсменів піддається критиці
За оцінкою GRC, МОК, посилаючись на Олімпійську хартію та правила участі, які забороняють політичне самовираження під час змагань, демонструє суперечливість у їх застосуванні. Правозахисники звертають увагу на те, що російським спортсменам дозволяли участь у змаганнях, попри їхню підтримку вторгнення росії. Також було зафіксовано випадки, коли італійський сноубордист Роланд Фішналлер виступав із зображенням російського прапора на шоломі, що є забороненим символом, однак це не стало підставою для санкцій з боку МОК.
«Порушуючи так звані «правила участі», МОК дозволив щонайменше чотирьом спортсменам із Росії брати участь в Іграх попри їхні очевидні прояви підтримки вторгнення Росії. Крім того, під час змагань МОК дозволив італійському сноубордисту Роланду Фішналлеру виступати в шоломі з російським прапором, хоча прапор був забороненим символом на Іграх. Досі не пояснено, як МОК тлумачить ці відверто політичні прояви – фактичну підтримку грубих порушень міжнародного права (визнаних, зокрема, Генеральною Асамблеєю ООН) – як такі, що відповідають Хартії, але водночас вважає неприпустимим жест вшанування пам’яті загиблих з боку українця», – йдеться в заяві GRC.
GRC вимагає пояснень щодо дискваліфікації українського спортсмена
Організація підкреслює, що МОК демонструє внутрішню суперечливість у своїх рішеннях. Наприклад, комітет дозволив Гераскевичу виступати з чорною пов’язкою, але заборонив шолом із фотографіями загиблих українських спортсменів. Причини такої вибірковості залишаються не поясненими та, на думку GRC, свідчать про відсутність послідовності у дотриманні власних стандартів. Також правозахисники вказують, що заяви президентки МОК Кірсті Ковентрі щодо створення «безпечного середовища для всіх» не враховують потребу захисту українських спортсменів — жертв російської агресії.
GRC наголошує, що МОК повинен надати роз’яснення у Спортивному арбітражному суді щодо «нерівного» ставлення до Гераскевича, а також пояснити, чому не було вжито заходів для забезпечення безпеки українських учасників змагань.
На думку організації, олімпійський комітет має діяти відповідно до міжнародного права та не сприяти порушенню прав людини, особливо в контексті війни, розв’язаної росією. GRC підкреслює, що примушування постраждалих мовчати, одночасно надаючи платформу тим, хто підтримує воєнні злочини, є серйозним порушенням зобов’язань МОК.
Юридичний радник GRC Джеремі Піцці також заявив про непослідовність у застосуванні правил МОК, зазначивши, що Гераскевич мав право виступати у «шоломі пам’яті».
У 2024 році GRC оприлюднила звіт, згідно з яким МОК допустив до Олімпіади в Парижі російських і білоруських спортсменів, котрі публічно підтримували воєнні злочини рф. Це, за словами правозахисників, ще раз свідчить про вибірковість і подвійні стандарти комітету.
13 лютого Владислав Гераскевич повідомив про початок судового процесу у Спортивному арбітражному суді, підкресливши, що вважає дискваліфікацію неправомірною та не визнає порушення правил МОК.
МОК відсторонив Гераскевича від участі в Зимових Олімпійських іграх-2026 за намір вшанувати пам’ять загиблих українських спортсменів, використовуючи шолом із їхніми портретами. Комітет не надав чітких пояснень щодо того, як цей жест порушує встановлені правила. Водночас спортсмену дозволили носити чорну стрічку, хоча він наголосив, що для вшанування всіх загиблих українських атлетів не вистачило б чорних пов’язок. Гераскевич зазначив, що усвідомлював ризик дискваліфікації, проте не відмовлявся від наміру виступати у «шоломі пам’яті».