Медичний канабіс не забезпечує суттєвої терапевтичної користі для лікування більшості психічних розладів, включаючи тривожні стани та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Такий висновок зробили міжнародні вчені, проаналізувавши результати 54 рандомізованих клінічних досліджень, що охопили 2 477 учасників та проводилися з 1980 року до травня 2025 року.
Про це розповідає News IO
Обмежена доказова база щодо ефективності канабіноїдів
Дослідники розглядали використання канабіноїдних препаратів для лікування різних психічних і поведінкових порушень, зокрема тривожних і психотичних розладів, ПТСР та залежності від опіоїдів. Аналіз показав відсутність переконливих доказів ефективності канабісу для лікування цих станів. Зокрема, дослідження не підтвердили, що канабіноїди мають значну користь для більшості зазначених розладів.
“Дослідники проаналізували використання канабіноїдів як основного засобу лікування таких станів, як тривожні розлади, психотичні розлади, посттравматичний стресовий розлад і залежність від опіоїдів. За їхніми висновками, переконливих доказів ефективності для цих станів не виявлено”.
Водночас автори підкреслюють, що окремі пацієнти можуть відчувати певне покращення стану, однак наявна доказова база не дозволяє рекомендувати широке застосування таких препаратів для лікування психічних розладів. Особливу увагу дослідники звернули на відсутність рандомізованих контрольованих випробувань щодо використання канабіноїдів для лікування депресії, що свідчить про значну прогалину у наукових знаннях.
Потенційна користь у окремих випадках
Окремі обмежені дані вказують на потенційну користь канабіноїдів у певних випадках. Зокрема, комбінація канабідіолу (CBD) та тетрагідроканабінолу (THC) асоціювалася зі зменшенням симптомів відміни канабісу й частоти його вживання серед осіб із залежністю. Також було відзначено зменшення вираженості тиків у пацієнтів із синдромом Туретта та певне полегшення аутистичних проявів. У людей із безсонням спостерігалося збільшення тривалості сну. Однак дослідники наголошують, що якість наявних доказів у цих напрямках залишається низькою та потребує уточнення.
Фахівці наголошують на необхідності проведення нових масштабних і якісних досліджень із більшими вибірками для повного розуміння терапевтичного потенціалу канабіноїдів, особливо в умовах розширення їхнього медичного застосування.