У Тбілісі, столиці Грузії, на тлі муніципальних виборів 4 жовтня відбуваються масштабні демонстрації опозиції. Протестувальники спробували дістатися до президентського палацу, де правоохоронці застосували перцевий газ та водомети для стримування натовпу. Унаслідок зіткнень є постраждалі серед учасників акцій.
Про це розповідає News IO
Причини протестів і позиція опозиції
Демонстранти виступають проти результатів місцевих виборів, вважаючи їх «фарсом» та «російською спецоперацією», спрямованою на легітимізацію влади партії «Грузинська мрія». Організатори акції оголосили її «мирним поваленням влади», закликавши людей з усієї країни приєднатися до протесту. Напередодні Міністерство внутрішніх справ Грузії звернулося до організаторів та учасників із закликом не порушувати закон та підкорятися вимогам поліції.
Ще однією причиною невдоволення стали арешти лідерів опозиційних сил. Частина протестувальників зібралася біля парламенту в центрі міста, тримаючи національні прапори, плакати та фотографії ув’язнених активістів. Поряд із парламентом була розгорнута спецтехніка, а в урядовому кварталі зафіксовано перебої зі зв’язком та мобільним інтернетом.
Декларація опозиції і хід подій
Один з організаторів протесту, оперний співак і політик Паата Бурчуладзе, на площі Свободи зачитав «Декларацію національного зібрання», у якій опозиція оголосила про «мирний перехідний період» та «припинення легітимності чинної влади». Після цього учасники руху вирушили до президентського палацу на Орбеліані, де відбулися сутички зі спецназом, який застосував спецзасоби для розгону натовпу.
«Акція вийшла за межі закону, а організатори закликали до захоплення адміністративних будівель», — наголосили в Міністерстві внутрішніх справ.
На муніципальних виборах грузини обирають мерів та понад дві тисячі депутатів місцевого самоврядування. Багато опозиційних сил оголосили бойкот виборам, наголошуючи на необхідності змін через масові акції. За словами прем’єр-міністра Кобахідзе, кандидати від «Грузинської мрії» лідирують у всіх муніципалітетах.
Експерти висловлюють скептицизм щодо перспектив протестів. Політолог Торніке Шарашенідзе відзначає, що відсутність єдності серед опозиціонерів і ув’язнення багатьох лідерів значно послаблюють рух спротиву. На його думку, надмірно амбітні цілі лише підсилюють недовіру в суспільстві.
Політичний оглядач Гела Васадзе наголошує, що акції протесту — це природна відповідь на дії влади, однак без розколу у правлячих колах навряд чи можна очікувати змін. Він підкреслює, що чутки про внутрішньопартійні суперечності та можливий вплив бізнес-кіл на зміну влади наразі не мають підтверджень.
