Росія активно збільшує кількість своїх військових підрозділів на кордоні з країнами НАТО, водночас набуваючи значного бойового досвіду у війні проти України. Якщо міжнародні санкції проти москви будуть зняті, країна зможе підготуватися до масштабного збройного конфлікту з Північноатлантичним альянсом менш ніж за шість років.
Про це розповідає News IO
Сценарії посилення військового потенціалу росії
У щорічному звіті литовської розвідки підкреслюється, що росія послідовно нарощує військові формування біля кордонів НАТО. За висновками експертів, ці підрозділи можуть стати базами для можливого зіткнення з Альянсом після завершення агресії проти України.
Фахівці розвідки прогнозують, що у разі скасування санкцій москва зможе сформувати армію, яка буде щонайменше на 30–50% чисельніша, ніж до початку повномасштабної війни, а також значно модернізує свої збройні сили. Стратегічні запаси озброєння та боєприпасів у такому випадку можуть бути повністю відновлені, що дозволить росії бути готовою до традиційного воєнного конфлікту з НАТО.
Військово-промисловий комплекс та зовнішня підтримка
Звіт відзначає, що ключовими стратегічними цілями кремля залишаються встановлення військової переваги в Європі та повна підпорядкованість України. За оцінками литовських аналітиків, російська оборонна промисловість суттєво наростила виробництво, чому значною мірою сприяла допомога Китаю. Завдяки цьому москва змогла зменшити залежність від західних технологій.
Після завершення війни росія може зіткнутися з надлишком озброєнь, що створює додаткові ризики для глобальної безпеки.
“Литва, яка межує з Росією та її союзником Білоруссю, є членом НАТО та Європейського Союзу і одним із найактивніших союзників України”.
У документі також йдеться про вибухи посилок у 2024 році, які офіційний Вільнюс пов’язує з діями російської військової розвідки. Литовські чиновники вважають, що такі диверсії могли бути масштабовані для спричинення жертв.
Окремо у звіті згадується серія пошкоджень газопроводів, електрокабелів і телекомунікаційних ліній у Балтійському морі з 2023 року. Хоча ці інциденти були пов’язані із суднами, що виходили з портів російської федерації, слідство не знайшло підтверджень навмисних дій. Як наголосив керівник військової розвідки Литви Міндаугас Мазонас, розслідуванням займалися не литовські спецслужби, а результати свідчать про випадковий характер пошкоджень.