Під час ранкової атаки російської федерації на Київ 16 березня уламки безпілотних літальних апаратів були зафіксовані одразу у трьох районах столиці, включаючи центр міста. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.
Про це розповідає News IO
Ураження трьох районів: подробиці інциденту
За словами Кличка, у Шевченківському районі, який розташований у самому центрі столиці, уламки БпЛА впали без подальшої пожежі та постраждалих. У Солом’янському районі падіння уламків відбулося на території нежитлової забудови, й там також ніхто не постраждав. У Святошинському районі уламки спричинили загоряння сухої трави на відкритій місцевості, і на місці події оперативно працюють екстрені служби.
«У Шевченківському районі, в самому центрі столиці, впали уламки БпЛА. Без пожежі й постраждалих. У Соломʼянському районі падіння уламків сталося на територію нежитлої забудови. Постраждалих немає. У Святошинському районі падіння уламків спричинило загоряння трави на відкритій території. Екстрені служби працюють на місцях», – повідомив Кличко.
Дії ППО та загроза повторних атак
О 8:26 у Києві було оголошено повітряну тривогу, коли сили протиповітряної оборони почали відбивати атаку. Повітряні сили Збройних сил України попереджали про наближення кількох груп дронів із північного напрямку, а також про наближення високошвидкісної цілі до Києва. Близько 10-ї години ранку тривогу скасували.
Російські військові систематично здійснюють атаки різними видами озброєння, зокрема дронами-камікадзе, ракетами, авіабомбами та реактивними системами залпового вогню, по містах і цивільній інфраструктурі в усіх регіонах України.
Українська влада та міжнародні правозахисні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Систематичні обстріли об’єктів життєзабезпечення населення та медичних закладів, що позбавляють мешканців електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги, мають ознаки геноцидних дій.
Під час широкомасштабної агресії рф, за оцінками юристів, дослідників геноцидів та правозахисників, здійснюються злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду, зокрема:
- оголошення намірів знищити український народ; публічні заяви про те, що українців як етносу «не існує», і спроби заперечити їх право на існування; заклики до ліквідації України та українців;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та медичній інфраструктурі;
- переслідування та знищення людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення представників інтелігенції, які зберігають і передають українську культуру;
- запровадження на тимчасово окупованих територіях навчання, спрямованого на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою асиміляції;
- знищення українських книжок, викрадення музейних артефактів, що підтверджують історію України.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, що спрямовані на повне чи часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. На сьогодні учасниками Конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за їх вчинення як у воєнний, так і в мирний час.
Ознаками геноциду, згідно з міжнародним правом, є вбивства членів групи, нанесення їм тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, непридатних для життя, перешкоди дітонародженню, насильницьке переміщення дітей, а також публічне підбурювання до таких дій.
Водночас керівництво рф заперечує інформацію про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, а також руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних та водозабезпечувальних об’єктів на території України.