У Києві завершують підготовку до запуску нових міні-теплоелектроцентралей, оснащених когенераційним обладнанням. За інформацією міської адміністрації, ці станції розпочнуть повноцінну роботу вже наприкінці зими або на початку весни.
Про це розповідає News IO
Запровадження розподіленої когенерації у столиці
Концепцію розподіленої когенерації у Києві було затверджено на початку 2024 року. Відтоді місто реалізує відповідні проєкти з урахуванням фінансових можливостей. Особливістю столичної ініціативи є те, що Київ самостійно закупив когенераційне обладнання, тоді як інші міста та регіони отримували подібні установки централізовано в рамках міжнародної донорської допомоги.
Так, столиця придбала 15 комплексів газопоршневого обладнання загальною потужністю 60 мегават. На їхній основі вже збудовано п’ять міні-ТЕЦ, оснащених необхідними додатковими системами, зокрема елементами захисту другого рівня. Крім того, Київ у партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) побудував електростанцію на базі газової турбіни. Всі нові енергетичні об’єкти розміщені на об’єктах критичної інфраструктури та інтегровані в загальну систему міста як додаткові джерела виробництва електроенергії.
«Це модернізована складова централізованої системи, що здатна також працювати автономно. Зараз на станціях завершується процес експлуатаційного тестування, оскільки в умовах війни їх показники ефективності та стійкості повинні бути максимальними. Вже в лютому-березні станції запрацюють як повноцінні елементи київської енергосистеми», – уточнює КМДА.
Роль нових станцій у стабілізації енергосистеми
Завдяки впровадженню принципу розподіленої когенерації нові міні-ТЕЦ здатні «страхувати» ключові об’єкти міської інфраструктури у випадку відключень електроенергії. Оскільки ці установки виробляють не лише електричну, а й теплову енергію, вони слугують додатковим ресурсом для централізованої системи теплопостачання. Одна з когенераційних установок потужністю 1,5 МВт була отримана у 2024 році в рамках міжнародної гуманітарної допомоги та вже забезпечує роботу критичного підприємства житлово-комунальної сфери.
У міській адміністрації наголошують: хоча нові станції поступаються потужністю великим ТЕЦ, вони є повноцінними теплоелектроцентралями та не входять до мобільного енергорезерву на кшталт генераторів чи пересувних котелень.
Потреба у додаткових джерелах енергії особливо загострилася після масованих атак рф на енергетичну інфраструктуру України. Станом на кінець січня понад 1200 багатоповерхівок у Києві залишалися без опалення через пошкодження, завдані останніми ударами, а режим надзвичайної ситуації продовжує діяти в енергосистемі країни.
За інформацією міської влади, опалення у більшості з цих будинків уже двічі відновлювали після попередніх масованих обстрілів, які відбулися 9 та 20 січня. Загалом із початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року росія систематично здійснює удари по енергетичній інфраструктурі України, а з осені 2025 року обстріли значно посилилися.
Служба безпеки України визначає атаки росії на енергооб’єкти як злочини проти людяності. Протягом поточного опалювального сезону СБУ задокументувала щонайменше 256 повітряних атак рф на енергетичні об’єкти та системи теплопостачання по всій країні.