У Празі відбулася міжнародна конференція «Правда у русі», присвячена обговоренню викликів та наслідків дезінформації у сучасних умовах. Одним із ключових спікерів української панелі став колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який долучився до заходу онлайн і поділився власним баченням специфіки переговорного процесу з представниками російської федерації.
Про це розповідає News IO
Особливості російської тактики на переговорах
Дмитро Кулеба наголосив на характерній для російської дипломатії увазі до дрібниць та деталізації процесу. За його словами, російська делегація здатна годинами заглиблюватися у обговорення незначних нюансів і постійно моделювати різні варіанти розвитку подій. Така поведінка, зауважив ексочільник МЗС, є навмисною тактикою, яка дозволяє занурити переговорний процес у глухий кут. За потреби, російські перемовники можуть розбивати будь-який процес на численні етапи, імітуючи нібито готовність до поступу, хоча фактично не мають наміру досягати компромісу.
«Російська дипломатія відома своєю увагою до деталей. Вони люблять годинами обговорювати деталі, моделювати різні сценарії. Якщо вони мають на меті занурити переговори в глухий кут, не сумнівайтеся, вони будуть займатися нескінченним обговоренням деталей. По-друге, якщо російська делегація хоче не домовитися, а імітувати готовність до переговорів, вона буде пропонувати, розбивати будь-який процес на багато етапів».
Окрім цього, Кулеба підкреслив, що від 2014 року російські переговорники незмінно демонструють абсолютну впевненість у досягненні власних цілей. Вони не дозволяють собі сумнівів в успіху Москви, на відміну від багатьох західних політиків та дипломатів.
Дезінформаційна війна та гібридні операції
Участь у конференції також взяв відомий письменник та журналіст Пітер Померанцев, який звернув увагу на небезпечний гібридний характер інформаційної війни з боку росії проти України та європейських країн. Як приклад він навів інциденти із затриманням українців за підозрою у підпалі майна, пов’язаного з прем’єром Великої Британії. Померанцев акцентував, що такі дії поєднують фізичну загрозу з інформаційним впливом, оскільки спрямовані як на залякування британців, так і на формування негативного ставлення до українських біженців у Європі.
Експерт зазначив, що використання російськими структурами громадян України для організації нападів на території ЄС створює подвійний ефект: із одного боку — тиск на громадську думку в західних країнах, з іншого — поглиблення недовіри до української діаспори.
Щодо безпосередніх переговорів між Україною та рф, останній раунд відбувся у середині травня в Стамбулі. Делегацію росії очолив помічник президента володимир мединський, до її складу увійшли також заступник міністра закордонних справ михайло галузін, начальник головного управління генштабу збройних сил рф ігор костюков, заступник міністра оборони олександр фомін та ще четверо «експертів».
За підсумками перемовин сторони не досягли суттєвого прогресу. Проте вдалося узгодити масштабний обмін полоненими у співвідношенні «тисяча на тисячу», завершальний етап якого відбувся 25 травня. Вперше за три роки українська та російська делегації сіли за стіл прямих переговорів, зокрема Україна наполягала на установленні 30-денного режиму припинення вогню. Однак рф не відмовляється від своїх територіальних претензій — Москва наполягає на визнанні суверенітету над чотирма українськими областями, навіть попри відсутність повного контролю над цими територіями. Саме це російська сторона називає ключовою умовою для початку обговорення припинення бойових дій.