На території тимчасово окупованого Криму спостерігається посилення політики, спрямованої на обмеження використання кримськотатарської мови у сфері освіти та медіа. Представники кримськотатарської громади та правозахисники відзначають, що російська федерація системно звужує можливості для застосування кримськотатарської мови як у школах, так і в інформаційному просторі.
Про це розповідає News IO
Зменшення ролі кримськотатарської мови у школах
За словами кримського правозахисника, який побажав залишитися неназваним, у школах з кримськотатарською мовою навчання дедалі частіше переважає російська мова. Окупаційна влада, на його думку, свідомо підтримує цю тенденцію. Зокрема, наступного року у сімферопольському мікрорайоні «Фонтани» директором школи, де раніше навчання велося кримськотатарською мовою, стане людина, яка не володіє цією мовою. Аналогічна ситуація складається і в місцевих ЗМІ: на телеканалі «Міллет» скасовано посаду директора, а більшість передач тепер виходить російською мовою. Навіть у друкованих виданнях мусульманської громади дедалі більше матеріалів публікується саме російською.
«Ми відзначаємо, що викладання у школах з кримськотатарською мовою навчання набуває все більшої формальності – тут частіше вже звучить російська мова. Влада це заохочує, наприклад, наступного року школу з кримськотатарською мовою навчання у мікрорайоні «Фонтани» у Сімферополі очолить директор, який не знає кримськотатарської мови. Не кращою є ситуація в кримськотатарських ЗМІ, наприклад, на телеканалі «Міллет» скасували посаду директора, а передач усе більше виходить російською мовою. Навіть у друкованому виданні місцевого муфтіяту більше матеріалу виходить російською, ніж кримськотатарською», – розповів правозахисник.
Скорочення видавничої діяльності та громадський спротив
Крім того, з цього року суттєво зменшилося фінансування видання книжок кримськотатарською мовою: якщо раніше Медіацентр імені Гаспринського випускав до 20 книжок на рік, то тепер фінансування зменшили у чотири рази, а всі нові видання мають бути двомовними. На цьому тлі у кримськотатарській спільноті зростає попит на національних блогерів і контент, створений рідною мовою, що свідчить про прагнення зберегти власну культурну ідентичність.
Офіційна влада рф ситуацію відкрито не коментує. Формально вона декларує наявність трьох державних мов на півострові — російської, української та кримськотатарської, зазначаючи, що освітній процес забезпечується всіма ними. Проте, за словами правозахисників, більшість представників національних меншин фактично позбавлені змоги навчатися рідною мовою.