Міністри внутрішніх справ семи північних європейських держав виступили за впровадження заборони на отримання шенгенських віз для російських військовослужбовців, а також представників інших збройних формувань, що брали участь у війні проти України. Про це повідомили після зустрічі представників Естонії, Латвії, Литви, Фінляндії, Норвегії, Швеції та Польщі, яка відбулася 19 червня у Таллінні за участю єврокомісара з внутрішніх справ та міграції Магнуса Бруннера та представника агентства Frontex.
Про це розповідає News IO
Обґрунтування та ключові заяви міністрів
Як зазначив міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро, кількість російських громадян, які брали участь у війні проти України, обчислюється сотнями тисяч. Відтак, країни регіону наполягають на необхідності заборони для цих осіб отримувати візи та дозволи на проживання у країнах Шенгенської зони, аби унеможливити їхній вільний рух Європою. За словами міністра, така категорія осіб становить пряму загрозу для безпеки держав регіону.
«Є сотні тисяч громадян Росії, які воювали проти незалежної європейської держави, і ми маємо зайняти чітку позицію: ці люди не повинні мати можливості вільно пересуватись у Шенгенській зоні — ми не будемо видавати їм дозволи на проживання чи візи, адже ця група, яка вбивала і нищила, становить серйозну загрозу для нашої безпеки».
Міністри одностайно погодилися, що обмеження мають діяти навіть після завершення бойових дій, оскільки питання безпеки залишатиметься актуальним. Зокрема, усі країни-учасниці зустрічі, окрім Швеції, мають спільний кордон з росією.
Спільна заява: безпека Європи під загрозою
У спільній заяві, оприлюдненій після зустрічі, йдеться про необхідність посилення заходів безпеки та захисту демократичних цінностей. Міністри наголосили на системній та тривалій загрозі з боку російського та білоруського режимів у контексті вже четвертого року війни в Україні. Вони підтвердили незмінну підтримку України, яка боронить свій суверенітет і територіальну цілісність.
«Беручи до уваги нинішню геополітичну ситуацію, ми, міністри внутрішньої безпеки Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі та Швеції, зустрілися 19–20 червня 2025 року в Таллінні та Нарві, щоб спільно оцінити ситуацію на зовнішніх кордонах і загрози, пов’язані з гібридними операціями, включаючи фізичні акти саботажу проти стабільності та демократичних цінностей.
У документі акцентовано на потребі у зміцненні співпраці між країнами у сфері обміну інформацією, координації дій та спільній протидії штучно створеним міграційним кризам. Окремо підкреслено важливість розвитку сучасної прикордонної інфраструктури, зокрема запровадження систем протидії дронам, які розглядаються як новий виклик для безпеки.
«Ми маємо зміцнити внутрішню безпеку, підвищити стійкість до гібридних загроз, захистити критичну інфраструктуру та знешкодити мережі тероризму, екстремізму і організованої злочинності. ЄС, НАТО та Шенген утворюють спільний безпековий простір, захист якого потребує єдності та посиленої співпраці. Міцні зовнішні кордони — це наша стіна свободи».
NB8++: зусилля проти «тіньового флоту» росії
У той же день у форматі NB8++ (Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Нідерланди, Польща, Велика Британія) було оприлюднено окрему заяву із закликом до скоординованих дій проти так званого «тіньового флоту» росії. Йдеться про судна без чинного прапора, за які жодна країна не несе відповідальності.
«Якщо судна в Балтійському та Північному морях не йдуть під чинним прапором, ми вживатимемо відповідних заходів у межах міжнародного права», — йдеться в заяві.
Держави-учасниці планують розробити спільні настанови для боротьби з «тіньовим флотом» і посилити координацію своїх зусиль у цьому напрямі.