Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арегчі повідомив, що країна більше не здійснює збагачення урану через знищення відповідних об’єктів унаслідок повітряних атак з боку США та Ізраїлю у червні. Про це він розповів в інтерв’ю журналісту Associated Press.
Про це розповідає News IO
Знищення ядерної інфраструктури та позиція Ірану
Арегчі пояснив, що на даний час Іран не проводить жодних робіт зі збагачення урану, оскільки інфраструктура була суттєво пошкоджена під час бомбардувань. Міністр підкреслив, що всі ядерні об’єкти країни знаходяться під контролем та гарантіями Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
«Жодного незадекларованого збагачення в Ірані немає… Нині збагачення не відбувається, бо наші об’єкти були атаковані», — зазначив міністр.
Водночас він заявив, що позиція Ірану щодо переговорів з США та іншими державами залишається незмінною. Тегеран вважає право на мирне використання ядерних технологій «невід’ємним» і не має наміру відмовлятися від нього. Арегчі очікує, що міжнародна спільнота, зокрема Вашингтон, визнає це право за Іраном.
Міжнародна конференція та внутрішні виклики
Візит журналіста AP до Ірану відбувся в межах триденної візи для участі в конференції «Міжнародне право під ударом: агресія й самооборона», організованій Інститутом політичних та міжнародних досліджень МЗС Ірану. Учасники заходу, зокрема іранські аналітики, представили власне бачення 12-денної війни в червні, гостро критикуючи дії Ізраїлю. Вони також посилалися на заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про «брудну роботу» Ізраїлю під час нападу.
Конференцію провели у будівлі, названій на честь генерала Касема Сулеймані, який загинув унаслідок американського авіаудару у 2020 році. Уздовж входу були розміщені фотографії іранських дітей, загиблих під час війни.
Іран опинився у складному становищі після руйнувань: ізраїльські удари завдали шкоди системі протиповітряної оборони країни, що створює ризики для нових атак на тлі зростання напруженості навколо ядерної програми. До зовнішніх загроз додаються й внутрішні проблеми — невизначеність щодо обов’язкового носіння хіджабу та можливе підвищення цін на субсидований бензин, які вже неодноразово спричиняли масові протести.