Уряд Індонезії прийняв рішення передати контроль над імпортом соєвого шроту (SBM) від приватних компаній до державної компанії Berdikari, починаючи з 2026 року. Такий крок може суттєво змінити ситуацію на ринку кормів для тваринництва, зокрема для птахівників, які активно використовують соєвий шрот у виробництві комбікормів.
Про це розповідає News IO
Причини централізації імпорту та очікувані наслідки
Індонезія є одним з найбільших імпортерів соєвого шроту в Азії, і цей продукт є стратегічно важливим для місцевого агросектору. Передача функції імпорту державній компанії Berdikari, за словами представників уряду, дозволить краще контролювати якість, зменшити ймовірність зловживань та забезпечити більш ефективне управління запасами. Проте експерти попереджають, що централізація може призвести до зростання витрат і зниження конкуренції на ринку.
“Така зміна може негативно вплинути на прибутковість птахівничих підприємств, оскільки централізація імпорту часто супроводжується підвищенням цін на сировину та обмеженням доступу до альтернативних постачальників”.
Вплив на птахівництво та аграрний сектор
Птахівничі господарства в Індонезії значною мірою залежать від стабільних поставок соєвого шроту, який використовується для виробництва кормів. Зміна моделі імпорту може призвести до коливань цін на комбікорми, що, у свою чергу, вплине на собівартість продукції та фінансову стабільність фермерів. Очікується, що перехід на централізований імпорт стане одним із ключових факторів формування цінової політики в секторі у 2026 році.
Державна компанія Berdikari вже розробляє плани щодо оптимізації логістики та зберігання імпортованої продукції. Уряд також анонсував додаткові заходи для підтримки місцевих виробників та забезпечення продовольчої безпеки, але остаточний вплив нового підходу оцінюватиметься вже після його впровадження у 2026 році.