Головна Суспільство Екскомандира «Беркута» Севастополя, який став сенатором РФ, підозрюють у держзраді – ДБР

Екскомандира «Беркута» Севастополя, який став сенатором РФ, підозрюють у держзраді – ДБР

by hostwx

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру в державній зраді колишньому командиру севастопольського підрозділу «Беркут» – про це відомство заявило 2 лютого. Крім того, про підозру повідомили трьом його підлеглим.

За даними слідства, у 2013-2014 роках фігуранти брали участь у силовому придушенні протестів у Києві.

«Екскомандир навіть вихвалявся у ЗМІ про участь у розстрілі беззбройних активістів Майдану. За його безпосередньої участі було вбито 3 учасників акцій протесту, 15 громадянам завдано тяжкі тілесні ушкодження, 60 – середньої тяжкості, 126 – легкі тілесні ушкодження», – йдеться в повідомленні.

Зокрема, фігуранти заступили на охорону Адміністрації президента, а в ніч з 20 на 21 лютого 2014 року додатково отримали 40 автоматів Калашникова. Після втечі Віктора Януковича вони зі зброєю повернулися до Севастополя.

Читайте також: Справи Майдану: колишнього беркутівця засудили до 6 років тюрми за катування протестувальників – ОГП

«На півострові, дізнавшись про розформування «Беркуту», екскомандир «сховався» у кардіологічному відділенні місцевої лікарні та почав очікувати приходу російських агресорів до АР Крим. Але після початку захоплення автономної республіки він «терміново видужав» та активно почав вербувати колишніх підлеглих для переходу на службу ворогу», – стверджує Бюро.

ДБР додає, що за вказівкою колишнього командира інші підозрювані чергували на блокпостах шляхів із материкової України до півострова, тим самим сприяючи окупації Криму.

«За підтримку агресора, підозрювані отримали посади в окупаційних органах влади, а екскомандир Севастопольського «Беркуту» навіть був обраний сенатором до «Совету федераций РФ», – повідомляє відомство.

Правоохоронці не називають імені підозрюваних. Судячи з повідомлень у медіа, екскомандир севастопольського «Беркута» – Сергій Колбін, який став сенатром Ради федерації Росії в 2020 році.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Читайте також