Рівень довіри громадян до президента Володимира Зеленського знизився упродовж останніх трьох місяців. На початку серпня 2025 року довіра до глави держави становила 58%, тоді як у червні цей показник сягав 65%. Відповідні дані були отримані внаслідок соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 23 липня по 4 серпня 2025 року.
Про це розповідає News IO
Вплив резонансного закону на динаміку довіри
Згідно з результатами опитування, зниження рівня довіри до президента частково пов’язане з голосуванням Верховної Ради за закон №12414, яке відбулося 22 липня. Цей закон, як зазначалося, обмежував незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Автори дослідження відзначили, що вже на початку червня відзначався низхідний тренд довіри, тому не все зниження можна пов’язати виключно з ухваленням цього закону. Проте саме голосування стало однією з головних причин недовіри, на які посилалися респонденти.
«Нинішнє опитування почалося 23 липня 2025 року, тобто на наступний день після резонансного голосування у Верховній Раді за закон №12414. Як можна бачити на графіку 1, наразі 58% українців довіряють президенту (тобто порівняно з початком червня ми бачимо зниження з 65%), а 35% – не довіряють (ріст з 30% на початку червня). Баланс довіри-недовіри знизився з +35% на початку червня до +23% на початку серпня. Разом з цим поточні показники довіри є вищими, ніж мінімальні під час повномасштабної війни, які були в грудні 2024 року», – кажуть автори дослідження.
У КМІС звернули увагу на те, що серед перших 500 опитаних рівень довіри складав 55%, тоді як серед наступних 522 респондентів він зріс до 60%. Це може свідчити про певне відновлення довіри вже на початку серпня після тимчасового зниження одразу після ухвалення закону. Дослідники припускають, що позитивну динаміку частково забезпечили дії президента зі скасування спірного закону та підвищення уваги до міжнародних питань і війни.
Особливості змін довіри за віковими групами та причини недовіри
Найбільше падіння довіри до президента зафіксовано серед молоді до 30 років: з 74% на початку літа до 59% на початку серпня. Серед інших вікових категорій також спостерігається зниження, але менш виражене: серед людей віком 30-44 роки – з 62% до 55%, 45-59 років – з 61% до 56%, а серед громадян старше 60 років – з 65% до 62%.
Основними чинниками недовіри респонденти називали невдоволення через корупцію і затяжну війну. При цьому 6% опитаних прямо заявили, що саме голосування щодо закону №12414 стало для них причиною втрати довіри до президента.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголосив, що попри протести та жваве обговорення у медіа, Зеленський зберігає відносно високий рівень довіри й легітимності серед суспільства. Водночас, експерт підкреслив, що стійка тенденція до зниження довіри потребує уваги та виважених кроків з боку влади.
22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який, як повідомлялося, обмежував незалежність НАБУ та САП. Голова НАБУ Семен Кривонос звернувся з проханням до президента ветувати закон, однак Володимир Зеленський підписав його того ж дня. Ці зміни викликали протести в містах України й занепокоєння серед західних партнерів.
Згодом президент подав до парламенту новий законопроєкт щодо посилення повноважень НАБУ та САП. 31 липня Верховна Рада підтримала цей документ за основу та в цілому. Національне антикорупційне бюро позитивно оцінило новий законопроєкт №13533, вважаючи, що він відновлює всі необхідні процесуальні повноваження й гарантії незалежності для антикорупційних органів.
У Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Одесі відбулися акції протесту з вимогою до влади ухвалити законопроєкт, спрямований на посилення повноважень НАБУ та САП.