Головна Політика Дев’ять сторінок зауважень. Лубінець заявив про низку суперечливих норм у законопроєкті про мобілізацію

Дев’ять сторінок зауважень. Лубінець заявив про низку суперечливих норм у законопроєкті про мобілізацію

by hostwx

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляє, що визначив низку суперечливих норм у законопроєкті про мобілізацію.

«Відповідний лист вже відправили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж дев’ять сторінок», – написав омбудсмен у фейсбуці.

Зокрема, за його словами, «нормативний казус» є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку.

«Тут питання у відмітках: формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує врегулювання. У законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України», – каже Лубінець.

Читайте також: Данілов щодо нового законопроєкту про мобілізацію: «все має бути по справедливості»

Крім того, за словами омбудсмена, Конституції України не відповідає обов’язок призовника, військовозобов’язаного, резервіста реєструвати електронний кабінет, за невиконання якого несуть юридичну відповідальність, визначену законом.

«Таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте і сімейне життя. Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста», – зауважив уповноважений.

За його словами, питання про надання права представникам ТЦК і СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років також суперечать Конституції, бо таку перевірку можуть здійснювати лише співробітники Національної поліції і персонал Державної прикордонної служби України.

«У змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам статті 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їхньої дискримінації за певними ознаками», – вказує Лубінець.

Омбудсмен також зауважив, що в новому законопроєкті прописано, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця перебування військовозобов’язаних на військовому обліку.

«Тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання. Проте, як показує аналіз звернень до нашого Офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх, за законом, мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у аконі цієї норми є недоцільним», – написав він.

Що стосується альтернативної (невійськової) служби, то, як заявив Лубінець, чинна редакція закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» нині не передбачає можливості й порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Однак, за його словами, є «непоодинокі випадки» направлення на військову службу громадян, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку, що суперечить гарантованому їм статтею 35 Конституції України праву на свободу совісті.

Уповноважений зазначив, що напередодні мав зустріч із міністром оборони України Рустемом Умєровим. «Позитивно хочу відмітити, що він готовий реагувати на зауваження. Такий важливий для країни законопроєкт має враховувати нюанси і передусім відповідати усім нормам Конституції. Правами людини не можна нехтувати», – додав він.

ОНОВЛЕНО: Пізніше уповноважений закликав парламент ухвалити в першому читанні поданий урядом законопроєкт про мобілізацію, попри свої зауваження. «Сьогодні ввечері відбулася термінова нарада з міністром оборони України Рустемом Умєровим, на якій ми обговорили важливий для України законопроект про мобілізацію. У результаті наради дійшов висновку, що зазначений законопроєкт необхідно ухвалити парламентом у першому читанні. З цим і звертаюся до народних депутатів», – написав Лубінець у фейсбуці.

Він додав, що до другого читання зауваження від Офісу омбудсмена «можна врегулювати».

30 січня Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді новий законопроєкт щодо проходження військової служби, мобілізації і військового обліку.

В оновленому законопроєкті щодо мобілізації Кабмін пропонує змінити призовний вік з 27 до 25 років.

Також передбачається, що під час дії воєнного стану для осіб (крім осіб офіцерського складу), які приймаються на військову службу за контрактом – віком від 18 до 25 років – строк військової служби встановлюється 1 рік. Для військовозобов’язаних, які проходили безперервну військову службу під час воєнного стану протягом 36 місяців та були звільненні зі служби у запас та які приймаються на військову службу за контрактом, строк військової служби встановлюється шість місяців.

Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія контрактів припиняється достроково.

Також документ передбачає, що у разі неявки громадянина до територіального центру комплектування (ТЦК) протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги ТЦК звертається до суду щодо, зокрема, тимчасового обмеження його у праві керування транспортними засобами, накладення арешту на кошти та інші цінності такого громадянина, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, або на електронні гроші.

Як заявили в Міноборони, в документі враховані коментарі та зауваження до попередньої версії законопроєкту.

Читайте також