Відомий український лікар Євген Комаровський розвінчав популярний міф щодо категоричної заборони вживати алкоголь під час прийому антибіотиків. Він підкреслив, що ця заборона не має прямого медичного підґрунтя, а її походження пов’язане з історичними обставинами та виховними цілями.
Про це розповідає News IO
Походження міфу про заборону алкоголю
Комаровський пояснив, що ідея заборони виникла у середині ХХ століття, коли у США та Великій Британії після Другої світової війни масово лікували венеричні захворювання, зокрема сифіліс і гонорею, за допомогою пеніциліну. Тоді пацієнтам, переважно військовослужбовцям, суворо забороняли вживати алкоголь. Однак медики усвідомлювали, що фармакологічної несумісності між алкоголем і більшістю антибіотиків не існує. Основною метою заборони було забезпечити дотримання режиму лікування і запобігти ризиковій поведінці під впливом спиртного, що могла призвести до повторного зараження.
Схожа практика застосовувалася у СРСР у дерматовенерологічних диспансерах: пацієнтам із венеричними захворюваннями призначали повну тверезість. Однак це була переважно виховна міра, а не вимога через небезпечну взаємодію з антибіотиками.
Винятки та сучасний підхід
Лікар зазначив, що є окремі препарати, з якими дійсно не можна поєднувати алкоголь. Зокрема, це стосується метронідазолу, який може спричинити важкі реакції при вживанні зі спиртним. Проте згодом це обмеження поширили на всі антибіотики, що і стало причиною формування загального міфу про їхню «несумісність» із алкоголем.
«Можна — не означає, що потрібно», — підсумував Комаровський.
Фахівець акцентував, що у більшості випадків алкоголь не вступає у небезпечну фармакологічну взаємодію з антибіотиками. Проте це не є підставою для його вживання під час хвороби, оскільки алкоголь негативно впливає на організм: сприяє зневодненню, погіршує якість сну та ускладнює процес одужання.