Головна Економіка Чому зарплати військових не підвищують: економіст назвав головні причини

Чому зарплати військових не підвищують: економіст назвав головні причини

ЗСУ

Зарплати у приватному секторі зросли на 18% за рік, а військові залишаються без підвищення третій рік поспіль.

Про це розповідає News IO

Наступного року не передбачено зростання зарплат військовослужбовців, попри те що витрати на їхнє грошове забезпечення сягають 30 млрд доларів — чверть усього бюджету України. Економіст Сергій Фурса пояснив причини цього та окреслив можливі шляхи вирішення проблеми.

Баланс порушився

У 2022 році зарплати військових виглядали високими та конкурентними. За три роки ситуація кардинально змінилася. Зарплати у приватному секторі зросли на 18% лише 2024 року, а два попередні роки — понад 20% щорічно. У держсекторі підвищення склало 11%.

“Тепер зарплати людей у війську виглядають неконкурентними. Що посилює труднощі з і так стагнуючою мобілізацією”, — зазначає Фурса.

Чи розуміє влада проблему? Так, каже аналітик, але руки зв’язані правилами міжнародного фінансування.

Половина бюджету — чужі гроші

Ключовий факт: половину українського бюджету складають кошти західних партнерів. Але існує жорстке правило — ці гроші фінансують усе, окрім армії.

Базова математика бюджету: витрати на виплати військовослужбовцям — 30 млрд доларів (без податків — 25 млрд). Це чверть усього бюджету або половина всіх коштів, які Україна збирає самостійно.

Навіть мінімальне підвищення на 10% коштуватиме близько 3 млрд доларів. Для реально конкурентних зарплат потрібно мінімум 10 млрд доларів.

Корупція не вирішить проблему

Фурса наводить конкретні цифри: компанія Міндіча заробила 100 млн доларів. Це лише 1% від необхідної суми. Навіть якщо припустити, що крадуть у 10 разів більше і моментально зупинити всю корупцію, це дасть лише десяту частину потрібних коштів.

“І не кажіть про корупцію. Бо по-перше, боротьба з нею іде. А по-друге, вся ця компанія Міндіча заробила 100 млн доларів — це лише один відсоток від необхідної суми.”

МВФ: нова програма і жорсткі умови

26 листопада Україна та МВФ досягли домовленості про нову чотирирічну програму на 8,1 млрд доларів. Програма має стати каталізатором для залучення 136 млрд доларів від міжнародних партнерів.

Ключова умова: МВФ вимагає детінізації економіки. Фурса називає це “доступом Фонду до глибин українського економічного лицемірства”.

Три болючі реформи

1. Китайські посилки. Цього року українці імпортують товарів з китайських маркетплейсів на 8 млрд доларів. 99% посилок не оподатковуються завдяки пільзі до 150 євро.

Втрати державного бюджету:

  • 2024 рік — 11,8 млрд грн недоотримано.
  • 2025 рік — прогноз 17,9 млрд грн.
  • 2026 рік — можливо до 27 млрд грн.

За словами Фурси, ситуація парадоксальна: в Україні три супермаркети, два продають з податками, один — без. І цей один належить китайцям, які активно підтримують росіян.

2. ПДВ для ФОПів. Спрощена система створювалася для підтримки малого бізнесу. Але великі компанії дробляться на тисячі ФОПів і не платять податки. Через цих ФОПів продається вся контрабанда.

“Малий бізнес ніхто чіпати не буде. Мова про те, що не можна дозволяти бізнесу великому мімікрувати під маленьких.”

Що зміниться? Єдина додаткова операція — раз на два тижні подати накладку через електронну систему.

3. Боротьба з контрабандою. Поки діє “внутрішній офшор” через ФОПів, контрабанду не побороти. Товар завозять без ПДВ, продають без ПДВ — схема працює.

Вибору немає

Фурса підсумовує: поки Україна не домовилася з європейцями про те, що їхні гроші мають йти на армію, треба шукати внутрішні резерви. Проводити детінізацію і шукати гроші, які держава не збирала податками.

“І тут раптом ми чуємо від тих самих людей, що справедливо обурювалися низькими зарплатами військовослужбовців, що піднімати податки під час війни недоречно. Але де тоді брати кошти? Друкувати?”

За даними аналітика, в середньому в Україні платять дуже мало податків. Під час війни країна не може собі дозволити “внутрішній офшор”. І після війни — також, враховуючи демографію та необхідність бути готовими до можливого наступного нападу Росії.

МВФ озвучив те, що в Україні не люблять обговорювати. Але саме цю істину має донести міжнародний фонд, зазначає Фурса. “А хто ще в Україні завжди був провідником здорового глузду?”

Остаточне схвалення програми МВФ очікується після виконання Україною попередніх умов і отримання фінансових гарантій від донорів, зокрема репараційного кредиту від ЄС.