Поголів’я ВРХ головним чином продовжує скорочуватися за рахунок господарств населення. Попри виклики війни та зростання виробничих витрат, сільгосппідприємства працюють над збільшенням поголів’я та підвищенням його продуктивності, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.
Про це розповідає News IO
За попередніми даними Мінагро, станом на 1 жовтня 2024 року в присадибному і промисловому секторі Україні утримується 2 млн 294,4 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 242,7 тис. корів. Порівняно до 1 вересня 2024 року, поголів’я ВРХ в Україні зменшилось на 54,9 тис. голів (-2%), а чисельність корів зменшилась на 10,5 тис. голів (-1%). Порівняно до 1 жовтня 2023 року поголів’я ВРХ скоротилось на 170,2 тис. голів (-7%), у тому числі корів – на 88,2 тис. голів (-7%). Близько 40% тварин утримується на промислових підприємствах, а 60% – в господарствах населення.
В промисловому секторі утримується 922,9 тис. голів ВРХ, що на 4,8 тис. голів (-1%) менше ніж 1 вересня 2024 року. Поголів’я корів склало 375,9 тис. корів і зменшилось на 3 тис. голів (-1%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах скоротилося на 7,8 тис. голів (-1%). Кількість корів на молочно-товарних фермах зменшилась на 6,9 тис. голів (-2%).
В присадибному секторі знаходиться 1 млн 371,5 тис. голів ВРХ, що на 50,1 тис. голів (-4%) менше порівняно до 1 вересня 2024 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 жовтня 2024 року склала 866,8 тис. голів, що на 7,5 тис. голів (-1%) менше ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 162,4 тис. голів (-12%), а кількість корів зменшилася на 81,3 тис. голів (-9%).
Георгій Кухалейшвілі зауважує, що скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилось після початку повномасштабного вторгнення росії. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я.
Багато фермерів не інвестують в збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного УКАБ, Мінагро, при підтримці GFDRR, виробничі витрати фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення.
Найбільш вразливими до вказаних викликів виявилися господарства населення, де скорочення поголів’я ВРХ відбувається швидшими темпами. Підприємства навпаки виявилися більш стійкими до наслідків війни. Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності і нарощують висопродуктивне поголів’я корів. Згідно підрахункам АВМ, станом на тепер не менше 40 господарств впроваджують зазначені заходи.
За попередніми даними Мінагро, збільшення чисельності поголів’я ВРХ відбулось лише у господарствах усіх категорій в Миколаївській області (+1,8%) та Черкаській області (+0,3%) порівняно до 1 жовтня минулого року.
В регіональному розрізі близько 53% тварин від загального поголів’я ВРХ утримується в господарствах усіх категорій в наступних областях:
- Хмельницька область – 218 тис. голів;
- Полтавська область – 186 тис. голів;
- Вінницька область – 174 тис. голів;
- Тернопільська область – 147 тис. голів;
- Одеська область – 134 тис. голів;
- Черкаська область – 129 тис. голів;
- Чернігівська область – 126 тис. голів;
Джерело: Новини аграрного бізнесу