У ніч на 14 квітня російські війська здійснили нову хвилю атак на інфраструктурні об’єкти Одеської та Миколаївської областей, використовуючи безпілотники для завдання ударів по цивільних і портових об’єктах південного регіону.
Про це розповідає News IO
Пошкодження в Ізмаїльському порту та наслідки для транспорту
Керівник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що внаслідок атаки російських дронів було пошкоджено цивільне судно під прапором Панами, причал, баржу, а також частину портового обладнання. В результаті потрапляння боєприпасів зруйновано будівлю станції технічного обслуговування з подальшим загорянням, знищено два пасажирські автобуси та сім легкових автомобілів.
«На території Ізмаїльського порту пошкоджено цивільне судно під прапором Панами, причал, баржу. Ушкоджень зазнало й портове обладнання. Внаслідок влучань зруйновано будівлю СТО з подальшим загоранням. Знищено 2 пасажирські автобуси, 7 легкових автомобілів»
Олег Кіпер також зазначив, що уламки ворожих дронів пошкодили покрівлі шести приватних будинків та автомобіль швидкої допомоги. На місці працюють екстрені та комунальні служби, триває ліквідація наслідків обстрілу. За уточненими даними, постраждалих серед цивільного населення немає.
Удари по енергетичній інфраструктурі Миколаївщини
Увечері напередодні, як повідомив голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім, російські сили атакували регіон дронами-камікадзе типу «Шахед», цілеспрямовано вражаючи об’єкти енергетичної інфраструктури. Внаслідок цієї атаки без електропостачання залишилися три населені пункти Миколаївського району. Станом на ранок у повному обсязі електроенергія не відновлена в одному селі, ще одне отримує її частково. Постраждалих серед цивільних осіб немає.
Російські військові продовжують систематично застосовувати різноманітні засоби ураження — ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню — для атак на українські міста й критичну інфраструктуру по всій країні.
Українська влада та міжнародні правозахисні організації розцінюють ці удари як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері й спрямованості проти мирного населення. Обстріли цивільних об’єктів, зокрема енергетичних, медичних та систем життєзабезпечення, спрямовані на позбавлення людей базових послуг — електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги — визнаються такими, що мають ознаки геноцидних дій.
Правозахисники, дослідники геноцидів та юристи наголошують: під час повномасштабної війни росія застосовує проти громадян України дії, які підпадають під визначення геноциду. Серед них — публічні заклики до знищення українців, обстріли інфраструктури, переслідування людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях, винищення інтелігенції, депортація дітей, знищення українських книг та артефактів, а також спроби зміни ідентичності через освітню політику.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. На сьогодні 149 країн-учасниць цієї Конвенції зобов’язані запобігати геноциду й карати винних у його вчиненні як у воєнний, так і в мирний час.
Попри це, керівництво росії заперечує завдання цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, лікарнях, школах, об’єктах енергетики та водопостачання, а також заперечує загибель мирних жителів унаслідок дій російської армії.