Албанія стала піонером у застосуванні штучного інтелекту для управління державними закупівлями. У вересні 2025 року прем’єр-міністр країни оголосив, що відтепер всі рішення щодо вибору приватних постачальників товарів і послуг для уряду, обсяг яких перевищує 1 мільярд доларів щороку, ухвалюватиме спеціально створений аватар штучного інтелекту на ім’я Діелла. Таке нововведення має на меті побороти багаторічну корупцію, характерну для цієї сфери в Албанії. Очікується, що автоматизована, неупереджена система зможе стати ефективною альтернативою людському фактору.
Про це розповідає News IO
Алгократія: ризики для демократії та прозорості
Використання алгоритмів у держуправлінні викликає чимало дискусій. Алгоритмічні системи дійсно здатні підвищити ефективність, однак вони не можуть вирішувати конфлікти цінностей, які є фундаментом демократичних процесів. Відсутність прозорості у прийнятті рішень штучним інтелектом, а також неможливість оскарження його висновків можуть призвести до відчуття несправедливості серед громадян та до втрати віри у систему.
“Без прозорості того, як Діелла доходить своїх висновків, і без механізмів оскарження її рішень громадяни неминуче почуватимуться ображеними і позбавленими права на захист”.
Замість того, щоб повністю замінювати демократичні процедури штучним інтелектом, експерти закликають використовувати AI для модернізації демократії, роблячи її більш відкритою, чутливою до потреб суспільства та такою, що заслуговує на довіру.
Штучний інтелект як інструмент підсилення демократії
Останні соціологічні дослідження у 12 країнах з високим рівнем доходів свідчать про зростаюче розчарування громадян діючими демократичними інститутами. На цьому фоні популярність і довіра до систем штучного інтелекту лише зростають, адже вони вже демонструють перевагу над людиною у сферах на кшталт геометрії чи медичної діагностики. У три хвилі опитувань Collective Intelligence Project, проведених з березня по серпень 2025 року, значна кількість респондентів заявила, що вірить у здатність чат-ботів ухвалювати кращі рішення, ніж їхні політичні представники.
Проте заміна людського обговорення алгоритмічною ефективністю не розв’язує глибинних проблем, а лише створює нові загрози – відчуження, зневіру та відсутність відповідальності. Стрімкий розвиток штучного інтелекту вже впливає на суспільний дискурс, посилюючи розкол і підвищуючи ризики маніпуляцій, адже більшість алгоритмів створена для максимізації прибутку через привернення уваги до конфліктного контенту.
Експерти наголошують: штучний інтелект має використовуватись для того, щоб розширити залучення громадян до прийняття рішень, підвищити ефективність урядів і зробити процеси прозорішими. Надихаючим прикладом є платформа vTaiwan, яка понад десять років допомагає знаходити консенсус між тисячами громадських ініціатив, формуючи законодавство на основі колективного інтелекту, а не домінування найгучніших голосів.
Штучний інтелект допомагає долати логістичні обмеження демократії, аналізуючи велику кількість коментарів, виділяючи спільні пріоритети й пояснюючи складні питання простою мовою. Проте час на впровадження збалансованих рішень обмежений, адже з кожним місяцем алгократія стає дедалі привабливішою для країн із високим рівнем корупції та слабкими інституціями.
Майбутнє демократії не полягає у відмові від штучного інтелекту, а у його розумному використанні. AI повинен допомагати людям приймати рішення, а не робити це замість них, зберігаючи баланс між ефективністю і демократичними цінностями у XXI столітті.